Відео дня
Проти булінгу: як учителю захистити себе і дітей
В одній з американських шкіл почали регулярно проводити тижні антибулінгу. Дітям влаштовували перегляди фільмів, організовували дискусійні клуби, кола підтримки та запрошували психологів для навчальних ігор. У результаті 96% учнів заявили, що це допомогло їм краще зрозуміти, що таке булінг. А 64% учителів підтвердили, що кількість випадків булінгу в школі відчутно зменшилася. Ми в проєкті Прошколу регулярно отримуємо листи вчителів з історіями булінгу. Тому спробуємо сьогодні поговорити про те, як з цим борються закордоном та що з цього можна втілити вже сьогодні в школах України.
Обережно: булінг – як його впізнати?
Сутички однолітків чи порушення дисципліни на уроках – це історія будь-якої школи. Учителю варто розрізняти булінг та випадкові спалахи дитячих конфліктів. Та вчасно реагувати саме на прояви булінгу. Як його ідентифікувати?
По-перше, булінг – це явище постійне, він регулярний та систематичний. Це не одноразова лайка чи штовханина.
По-друге – він навмисний та наносить жертві сильний психологічний біль.
По-третє – в булінгу завжди не рівні сили. Агресор та його команда обирають жертву слабшу за себе, яка не може відповісти та захистити себе з різних причин.
Читайте: Школа в селі – бути чи не бути?
Плітки, насмішки, прізвиська – це все теж є проявами непрямого булінгу. Він не обов’язково має бути явним та наносити фізичну шкоди. Інколи ізоляція та ігнорування наносять більше шкоди, ніж бійка чи брутальні слова.
"Нам довелося перевести учня з одного класу в інший через те, що він щодня ставав жертвою насмішок. Йому вигадали історію, прізвисько та постійно знущалися і під час уроків, і на перервах. Ніяких бійок чи фізичних сутичок не було. Просто постійні жарти, пересімшки за спиною в дитини, записочки – такого роду історія. А дитя стало просто засмикане та відмовлялося ходити до школи. Ми разом із батьками вирішили перевести його до іншого класу і це допомогло, там діти спокійно прийняли його, поступово всі жарти припинилися" – Тамара, класний керівник загальноосвітньої школи
"Я й сама стала жертвою пліток, діти розпустили про мене якісь непристойні історії в соцмережах і щоразу хихотіли, як я проходила коридором. Я не знала, як реагувати, бо в якийсь момент це перейшло всі межі, а мені почали постійно виписуати повідомлення з незнайомих акаунтів. Врешті-решт я вирішила ніяк на це не реагувати та блокувати всі сумнівні повідомлення. Минуло кілька місяців, перш, ніж діти заспокоїлися. Вони можуть бути дуже жорстокими" – Ілона, викладачка англійської
Що ж робити вчителю?
Звісно, школа не всесильна і часто шукати причини булінг необхідно поза її межами. Але за Законом "Про освіту" педагоги і навчальний заклад несуть повну відповідальність за стан здоров’я (у тому числі й психологічного) своїх учнів. Учителю необхідно вчасно реагувати на булінг.
Адже наслідки булінгу можуть впливати на психологічний стан людини навіть в її дорослому віці.
Тому, якщо ви стали свідком відвертого булінгу – почніть з 3-х простих кроків:
Припиніть сутичку та переконайтеся, що всі учасники – в безпеці. Спитайте дітей, як вони себе почувають, відправте до медпункту, якщо є така необхідність або до психолога.
Повідомте адміністрацію школи та батьків.
Спробуйте поговорити з кожним учасником та вияснити причини такої поведінки.
Читайте: Для атестата школа більше не потрібна: індивідуальне навчання та що з ним робити?
В американських школах є різні міри покарань за участь у булінгу. Інколи достатнь просто усних попереджень та розмови з дітьми. Адже часто вони просто не розуміють наслідки своїх дій та чужі почуття. Якщо розмови не допомагають, то дітей на певний час відсторонюють від уроків або забороняють відвідувати гуртки, брати участь в тренуваннях спортивних команд чи знімають з ролі старости класу. Звісно, у найгірших випадках дітей просто виключають зі школи. Але варто розуміти, що такі наслідки можуть травмувати дитину та ще більше ускладнити її поведінку. Аби не спровокувати агресію, необхідно спочатку зрозуміти причини булінгу, поговорити з дитиною та спробувати знайти спільне рішення з допомогою батьків та психологів, якщо необхідно.
А якщо жертвою булінгу став учитель?
В Україні 26% учителів хоча б раз отримували погрози від батьків чи опинялися в центрі цькувань учнів. В таких ситуаціях необхідно знати, що ви не мусите вирішувати проблему самостійно. Алгоритм дій простий і не варто їм нехтувати:
Напишіть заяву директору про булінг. Закон зобов’язує керівника школи приймати такі заяви та реагувати на них.
Він має зібрати комісію та визначити уповноважених осіб, які проведуть розслідування ситуації.
За рішенням цієї комісії булінг можуть визнати, а можуть і ні. Якщо визнають, то директор мусить подати заяву до Департаменту освіти та поліції. Адже за булінг є відповідне покарання.
Якщо ж булінг не визнають, у вас є повне право це оскаржити та подати свої заяви до поліції та Департаменту освіти.
Шкільна політика антибулінгу
Але краще булінг попереджати, тим паче, що школа має для цього всі інструменти. Наприклад – залучити тему булінгу до навчальної програми та допомогти дітям глибше її зрозуміти: читати сучасну літературу та обговорювати її на уроках, на англійських розмовних темах порушувати питання булінгу, а на історії, скажімо, вивчити історію різного роду дискримінацій.
Ще один спосіб зменшити кількість випадків булінгу – влаштовувати раз на семестр психологічні ігри, де діти можуть прожити певні непрості ситуації в безпечних умовах та спільно шукати виходу з них. Наприклад думати: як би вони діяли на місті жертви чи агресова в певних сутичках.
Читайте: Битва за місце: як вчителю відмовляють в роботі
В американських школах, до речі, активно впроваджують кола підтримки та друзів, де діти можуть ділитися своїми переживаннями та виступати перед іншими. Це вчить емпатії, слухати та розуміти інших і приймати їх відмінності. Найкраще, залучити до таких кіл старшокласників, аби вони могли стати менторами для молодших дітей або новеньких учнів у школі.
Учителі, на жаль, постійно зіштовхуються з булінгом у школі. І їм потрібна підтримка не менше, ніж самим дітям. Минулого разу ми говорили про звільнення вчителів – чому вони йдуть зі школи. Якщо у вас виникають будь-які питання, пишіть нам на безкоштовну консультацію Прошколу.
