Школа в селі – бути чи не бути?

Максим Степанов, Юлія Бровінська, сільська школа

В Україні 2/3 шкіл розташовано в селі (за статистичними даними 2017-2018 років). Після заяви пані Міністерки освіти Ганни Новосад про плани МОН скоротити кількість шкіл у селах, піднялася хвиля обурення вчителів. Проєкт Прошколу не міг стояти осторонь, тому поговоримо про те, як в таких умовах педагогам реагувати та захистити себе?

Чому школи в селі дорожчі, ніж у містах?

Парадокс у тому, що 65,8% українських шкіл розташовані саме в сільській місцевості, але лише 30% всіх учнів здобувають освіту в них. Виходить, що класи напівпорожні, а утримувати їх все одно необхідно. Для держави ця історія збиткова. Сільська школа невигідна для економіки країни. Але дітям потрібна освіта. Найбільше сільських шкіл – у Волинській, Тернопільській і Вінницькій областях, і на одного вчителя там приходиться 6 учнів. Це вдвічі менше, ніж показник у Києві. Дітей менше, вчителі працюють, класи необхідно опалювати, забезпечувати – це неприваблива історія для держави. Звісно, але як бути з педагогами та їх робочими місцями?

Якщо в Україні станом на 2018 рік працювало 437 400 учителів, то з них майже половина – 45,5% – у сільській школі. Якщо закрити її, як працевлаштувати цих учителів? Перевести до інших навчальних закладів, скажете, ви. Так, але хто забезпечить переїзд та облаштування вчителів на нових місцях?

Відео дня
Юлія Бровінська - сільська школа

"В нашому селі закривають школу, усіх вчителів скоротили. Ми з дружиною працювали разом, молоде подружжя, тепер маємо самотужки шукати роботи в іншій школі, переїздити – і жодної підтримки від держави чи відділу освіти" – Іван, учитель інформатики та математики в сільській школі

"Моя мама інвалід першої групи, я вже 10 років працюю в школі та утримую родину. Як тепер я маю переїжджати до іншого міста? Чи залишати маму та малих дітей самих на тиждень, поки я повернуся на вихідні з роботи з іншого району?" – Оксана, викладачка біології в сільській школі

Конкуренція з містом – чи є шанс у сільської школи?

Якщо вірити статистиці ЗНО (за даними texty.org.ua), то випускники з сільських шкіл демонструють гірші результати, ніж їх однолітки з міст. У середньому, різниця в 15 балів, а найбільше учні з сіл відстають з математики та англійської. Це легко пояснити браком можливостей – звісно, у містах є курси, репетитори, але навіть школи та ліцеї мають кращу матеріально-технічну базу, можуть запропонувати своїм учням якісніші навчальні матеріали, спецкурси та програми.

Читайте: Битва за місце: як вчителю відмовляють в роботі

Але чи винні в цьому самі вчителі та діти? До нашого проєкту Прошколу пишуть педагоги з сіл, які облаштовують лінгафонні класи, самотужки закуповують дидактичні матеріали, комп’ютери та шукають способів будь-що дати своїм учням гідні конкурентні знання. Чому б не допомогти їм з цим? Окрім того, зважайте на віддаленість освітніх закладів у селі. Так, стандарт доступності публічних сервісів та послуг у сфері освіти говорить, що опорні школи мають бути не далі, ніж в 30 хвилинах дороги. Але поки це втілиться в реальність, мине не один, і не два роки.

"Зараз наші сільські діти добираються до школи за 6 кілометрів кожного дня. Так, у класі лише 12 учнів, але як тепер бути? Закрити школу і нехай дітки їздять 30 кілометрів в райцентр?" – Галина, учителька математики в сільській школі

Читайте: В епіцентрі скандалів: чому школі потрібна медіація

"У нас три старшокласники і їх вимагають перевести до сусідньої школи, за півтори години дороги від дому. А в 6-му класі 4 учнів, і їх теж необхідно переводити. Бо педагогічний патронаж наказом не передбачений, а класно-урочну систему теж не дозволяють впровадити, адже учнів менше 5-ти" – Тетяна, директорка сільської школи

Як учителям захистити себе під час такої реформи?

  1. По-перше, дійсно піти на курси підвищення кваліфікації та попіклуватися про свою категорію та спеціальність. Щоб мати всі шанси знайти собі роботу в опорних школах.

  2. По-друге, вимагати допомоги в пошуку робочого місця у відділі освіти. З цим вам у Прошколу можуть допомогти наші юристи, наприклад.

  3. По-третє, вимагати компенсації, якщо заклад закривають, вас звільняють чи скорочують. У таких випадках педагог має право отримати місячну вихідну допомогу і зарплату та компенсацію за всі невикористані дні відпустки на момент звільнення.

Сільська школа не помре, ба більше – опорні мають стати конкурентними та розвинутими, адже всі діти мають право на освіту. Але вчителям варто попіклуватися про себе під час такого турбулентного періоду. Минулого разу ми згадували індивідуальне навчання та його особливості для сіл. Продовжуємо працювати, аби вчителі могли знайти захист та не лишатися сам на сам із проблемами, пишіть нам на proshkolu.com.

Школа в селі – бути чи не бути?