Відео дня
ПТУ та "бурси" відійшли в минуле: як зміниться професійна освіта в Україні
Депутати Верховної Ради підтримали законопроєкт "Про професійну освіту". Відтак професійно-технічні училища перетворюються на базові заклади – професійні коледжі. Разом з ними діятимуть військові коледжі, навчальні центри та центри професійної досконалості, які мають чітко визначені обов'язки, права та можливості.
Про це повідомив голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак. Він зазначив, що робота над змінами почалася 5 років тому й тепер офіційно не буде ПТУ. Чиновник також пояснив, що ще зміниться у професійній освіті.
Фінанси та автономія
Було: фінансування залишалося переважно регіональним. Нормативи й обсяги встановлював Кабінет міністрів, а додаткові джерела обмежувалися платними освітніми послугами й виробничою діяльністю.
Що змінюється: комунальні, державні заклади професійної освіти можуть утворюватися та функціонувати як у формі бюджетної установи, так і у формі некомерційних товариств. Закон надає право відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, самостійно формувати й використовувати власні надходження (які мають статус некомерційних товариств) та залучати інвесторів.
Ліцензування
Було: згадувалася лише одна ключова норма про обов’язкову наявність ліцензії перед початком освітньої діяльності. Строки, формат подачі документів, прозорість процедури – не регламентувалися. Ліцензії видавало Міністерство освіти та науки, яке одночасно формувало політику й здійснювало контроль.
Що зміниться: запроваджується принцип "одна ліцензія – один рівень". Заклад отримує єдину ліцензію на рівень професійної освіти й відкриває всередині нього будь-які програми. Ліцензування здійснює Держслужба якості освіти, відокремлена від формування політики. Спрощена подача документів, у тому числі електронна, із перевіркою через державні реєстри.
Участь бізнесу
Було: залучення роботодавців обмежувалося в основному участю в екзаменаційній комісії, яку формував сам навчальний заклад. Роботодавці могли також допомагати з практикою студентів та погоджувати річні плани прийому, але ключові рішення ухвалювали органи управління освітою. У підсумку бізнес мав лише дорадчу роль.
Що змінюється: у кожному державному або комунальному закладі створюється наглядова рада, половина якої – представники роботодавців. Вони беруть активну участь у ключових рішеннях: пропонують кандидатури керівника, затверджують фінансові плани, впливають на стратегію розвитку й навчальні програми. Тобто бізнес із формального спостерігача перетворюється на партнера в управлінні освітнім процесом.
Оцінювання результатів
Було: оцінювання проводив сам заклад, який одночасно навчав, присвоював кваліфікацію та видавав документи. Роботодавці долучалися лише в межах створеної закладом комісії. Такий підхід наче й дозволяв узгоджувати освітні стандарти з потребами виробництва, але об’єднання в одних руках функцій навчання і оцінювання знижувало рівень об’єктивності й прозорості.
Що змінюється: кваліфікацію (як повну, так і часткову) присвоює окремий кваліфікаційний центр, підпорядкований Національному агентству кваліфікацій. Заклад освіти може створити такий центр, але не має права оцінювати власних студентів. Це запроваджує принцип: "навчає один – перевіряє інший". Такий підхід підвищує довіру до результатів навчання як з боку роботодавців, так і самого ринку праці.
Неформальна/інформальна освіта
Було: результати неформальної освіти не визнавалися. Не було порядку підтвердження таких компетенцій.
Що змінюється: підтвердити знання, набуті за рахунок неформальної освіти, можна через кваліфікаційні центри. Це дозволяє легалізувати досвід без повторного навчання.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що в Україні хочуть скасувати НМТ для деяких категорій випускників.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!