Російської не має бути: в університеті Шевченка перевірятимуть мову викладачів на заняттях

В університеті Шевченка моніторитимуть, чи ведуть викладачі заняття українською мовою

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка будуть перевіряти, якої мовою ведуть заняття викладачі. Такий моніторинг у виші запроваджують через скарги студентів.

Поки підтвердився один факт викладання недержавною мовою. Про це повідомили в офісі уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (КНУ ім. Т. Шевченка) запроваджує моніторинг мови викладання. Таке рішення виш ухвалив після того, як кілька разів студенти поскаржились уповноваженому із захисту державної мови на порушення – бо деякі викладачі не проводять заняття українською.

В університеті провели перевірку, і поки підтвердили порушення лише в одному випадку. У Навчально-науковому інституті міжнародних відносин один із викладачів "дійсно проводив заняття недержавною мовою". Наголошується, що його притягнули до дисциплінарної відповідальності – але якої саме, в офісі мовного омбудсмена не уточнили.

Був ще один випадок у Навчально-науковому інституті журналістики. Там викладач на занятті використовував російськомовний відеоконтент із теорії менеджменту, щоб показати технології менеджменту в РФ.

Відео дня

Однак керівництво університету Шевченко у листі до Тараса Креміня пояснило, що такий контент викладач використав для "розкриття сутності картини "ціннісної пропозиції" при розгляді питань стратегувань у світових медіа".

Крім того, у КНУ ім. Т.Шевченка навіть вітають рішення викладача дати студентам російськомовний матеріал, бо в даному випадку це слід розглядати як необхідну складову навчання.

"Потрібно знати комунікаційні особливості ворога для того, щоб правильно вибудовувати свою технологію впливу на суспільство", – пояснили у виші мовному омбудсмену.

Однак університет надалі моніторитиме мову викладання у своїх структурних підрозділах, аби унеможливити порушення та забезпечити неухильне дотримання закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

Адміністрація вишу також запевнила мовного омбудсмена, що в разі виявлення таких порушень "науково-педагогічні та наукові працівники будуть притягатися до відповідальності у встановленому законом порядку".

Коротко про мовний закон

  • Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року після двох місяців розгляду поправок. Він передбачає обов'язкове використання української мови в публічному просторі. Дія цього закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

  • Закон набув чинності 16 липня 2019 року. Але 51 депутат, переважно від "Опозиційного блоку", вирішили оскаржити його в Конституційному суді. 14 липня Конституційний суд визнав мовний закон таким, що повністю відповідає Основному закону.

  • Норми закону набувають чинності поетапно. З 16 січня 2020 рокувикористання української мови вже є обов'язковим у рекламі, медицині, транспорті, діловодстві, документообігу, науці, технічній та проєктній документації. З 16 липня 2021-го – на телебаченні, у кіноіндустрії, сфері розваг, виданні та продажі книжок, екскурсійному бізнесі, туризмі. Крім того, кандидати на державну службу та претенденти на українське громадянство мають складати тести на знання державної мови.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:

  • У ліцеї Києва №303 на Позняках вчителька німецької обурилася через прохання учня спілкуватись українською. Вона заявила – пишається тим, що є росіянкою, а не українкою. Відео зняв один із учнів з-під парти.

  • У Хмельницькому співробітник Національної поліції відмовився відповідати заявниці українською мовою, як вона того вимагала. Як аргументи він наводив своє виховання в російськомовній сім'ї та сумнів у тому, що такі норми прописані в законі.

  • 11-класник однієї із сільських шкіл у Запорізькій області демонстративно потоптався за підручником української мови – трансляція велася у соціальних мережах. На відео школяр називав підручник з української мови "українською пискою", сміючись при цьому. Пізніше школяр опублікував пост, де вибачився в "українців, яких образив". Мотиви вчинку пояснив тим, що не подумав.