Розбиті школи та ремонт укриттів власноруч: як готувалися до навчального року на деокупованих територіях

Міносвіти та військово-цивільні адміністрації вирішили, що навчання офлайн та відвідування дитячих садочків з 1 вересня можливе лише за умови, якщо освітні заклади обладнані укриттями та бомбосховищами. Перевіряти наявність та відповідність захисних споруд має спеціальна комісія, до складу якої входять представники місцевої влади, поліції та ДСНС. За облаштування сховищ відповідає балансоутримувач школи. У більшості випадків в Україні це місцева влада.

Втім, наявність укриттів не панацея. У прифронтових областях загроза ракетного удару значно більша, аніж у тій же столиці. OBOZREVATEL з’ясовував, що про новий навчальний рік думають на деокупованих територіях північної України.

Чернігівська область, Іванівська ОТГ

Першого вересня школи офлайн не відкрилися. Підготовка укриттів триває. Всі роботи проводяться за рахунок волонтерів та силами шкільних адміністрацій.

Голова Іванівської громади Олена Швидка повідомила, що без волонтерів навчальний процес взагалі був би під питанням. Дві опорні школи постраждали від обстрілів.

"З 1 вересня всі школи громади розпочинають навчання онлайн. Але сподіваємось на те, що до 15 вересня закінчимо всю підготовку та учні фізично сядуть за парти. Бомбосховища у школах обладнанні, дороблюємо косметичні ремонти. Дотримані всі вимоги, які висуває ДСНС, і можна буде відкриватися", – розповіла Олена Швидка.

На питання, чи не збирали кошти з батьків, відповідає категоричним "ні".

"Жодної копійки із батьків ми не зібрали. Завдяки співпраці з волонтерами нам вдалося залучити більшу частину матеріалів саме через них, купили за їхні кошти. Всі роботи проводили працівники школи, нікого не відправляли у відпустку, платили заробітну плату. Наша громада постраждала найбільше. Прямі влучання були в дві опорні школи, які приймали найбільшу кількість дітей. Але збирати з батьків – це було б верхом цинізму. Лише в нашій громаді постраждало 1,5 тисячі господарств. Навіть мінімальну суму коштів не можна взяти зараз у людей", – пояснює вона.

У 10 селах громади стояли росіяни. Викрадено або знищено велику кількість майна, в тому числі й шкільного. Завдяки тому, що школи співпрацюють між собою, вдається закривати низку проблем, навіть книжками поділились. Волонтери привезли дітям телефони, планшети та комп’ютери. Діти забезпечені на 50% комп’ютерами та планшетами і на 100% телефонами, з яких також можна навчатись.

"У нас лишаються населені пункти, де дуже слабкий мобільний зв'язок. Наприклад, село Ладинка. Там всього 15 учнів, але інтернет все одно треба. Проте вже отримали запевнення від фінських волонтерів, які обіцяють зробити комп’ютерний центр із потужним інтернетом, де зможуть навчатися діти", – говорить Олена Швидка.

Вже ніколи не запрацює школа в селі Ягідному. Там у підвалі навчального закладу майже місяць російські військовослужбовці під час окупації насильно утримували понад 300 людей. Багато селян загинуло і пропали безвісти. Ні дорослі, ні діти досі не можуть перебувати в цій школі, не відчуваючи жаху.

"Ще до війни було розроблено проєкт рішення, що школа в Ягідному буде закриватися у зв’язку з малокомплектністю. У березні якраз мала бути сесія. Однак після того, що пережили люди у цій школі, ніхто не хоче туди повертатися", – каже голова ОТГ.

Сумська область, Конотоп

Говоримо з вчителькою однієї зі шкіл. Жінка просить не називати її ім’я та школу, в якій працює, – місто маленьке, можуть бути проблеми.

Тамара Петрівна (ім’я змінено) каже, що у місті планують проводити змішане навчання, бо є школи, де відразу були приміщення, придатні до облаштування бомбосховищ. Їхній школі пощастило менше: як укриття планують використовувати підвальне приміщення. Все літо вчителі та техпрацівники школи проводили там ремонт, але комісія так і не прийняла його в експлуатацію – мокріє одна із стін.

"Укриття в нас облаштовано у підвальному приміщені, яке не використовувалось понад 30 років. У підвалі вже повністю обпала штукатурка. Технічні працівники все це обдирали, а вчителі виносили все сміття. У цьому підвалі не було витяжок, місцева влада єдине, чим допомогла, – надала спеціалістів, щоб пробили витяжки. Вчителі білили і розмальовували стіни, щоб дітям не було так сумно, позаносили парти, облаштували місце, куди поставлять біотуалети. Це все, що ми змогли зробити своїми силами", – розповідає вчителька.

Дирекція повідомила на нараді, що для усунення недоліків школа має ще два місяці, якщо за цей час впорається, то можлива і очна форма навчання.

"Підготовка до нового навчального року повністю провалена з боку місцевої влади. Під час війни міська влада замість того, щоб гарантувати безпеку, відкриває фонтани у середмісті. А от на бомбосховища кошти не виділялись. Звісно, є такі школи, де з дня відкриття вже було бомбосховище", – говорить Тамара Петрівна.

Сумська область, Охтирка

Охтирка дуже постраждала під час окупації. Російські війська рівняли її з землею своєю артилерією. Постраждали всі багатоповерхівки міста.

Мер Охтирки Павло Кузьменко категоричний: укриття, бомбосховища – це братська могила для дітей, з урахуванням того, що ракета з Росії долітає до міста за дві хвилини. Навіть якщо діти встигнуть спуститися в бомбосховище, ризиків занадто багато.

"Чому керівники всіх обласних підрозділів змінили своє місце дислокації, вивезли своїх дітей і хочуть, щоб усі діти навчалися онлайн? Наше місто у двох хвилинах льоту від Росії. Поки триває війна, наші діти не підуть на навчання очно. Бомбосховища – це братські могили у тому варіанті, які в нас є. Після тих вирв, які лишаються після термобаричних бомб, не буде школи. Тільки онлайн, все!" – емоційно говорить Павло Кузьменко.

Міський голова запевняє, що проблем із технічною стороною нема – за час коронавірусу відпрацьовано відповідну базу. Наразі у місті існує лише декілька запитів від переселенців на комп’ютери для навчання, ці потреби закриваються за рахунок державного бюджету. Наразі в Охтирці зареєстровано 5100 школярів, вже сформовано класи.

Більшість прифронтових міст Харківщини та Миколаївщини також категоричні – навчання онлайн. Причина – безпекова ситуація в регіонах.