Що таке дислексія, які симптоми в дошкільному віці та як полегшити навчання для дітей з "хворобою геніїв"

Дислексія – це хвороба, під час перебігу якої важко читати і писати, проте вона не впливає на інтелект. Люди з цією особливістю зазвичай мають певні порушення з активністю, увагою та розвитком мови. Зокрема, діти, можуть мати складнощі у впізнаванні літер, неправильному звуковому відтворенні слів, сприйнятті й розумінні прочитаного.

Відео дня

OBOZ.UA зібрав інформацію про особливості такої хвороби. Детально про те, як розпізнати симптоми, вчасно допомогти дитині та дізнатися, хто з відомих особистостей мав дислексію, читайте далі у матеріалі.

Виникнення дислексії становить 4% в усьому світі і має кілька видів:

• Дислексія зорового типу, пов’язана з порушенням зорово-рухової координації та зорово-просторової координації.
• Слухова, найчастіше пов’язана з порушенням мовних функцій.
• Інтегративна, коли є порушення в перцептивно-руховій інтеграції.
• Змішаного типу, коли виникають порушення у слуховому сприйнятті слова, слуховій послідовній пам’яті, зоровому сприйнятті слів, зоровій послідовній пам’яті, зорово-слуховій пам’яті та просторовій уяві.

Найчастіше симтоми захворювання починають помічатися в період початкової школи й особливої уваги потребують ті діти, які мають генетичний ризик. Батьки або вихователі можуть бачити у дітей затримку мовленнєвого та моторного розвитку: вони починають пізніше говорити реченнями, мають складнощі зі спробами малювання, миттям рук, користуванням столовими предметами, одяганням, бігом.

Зокрема, у віці 3–5 років, можна помітити небажання брати участь у фізичних розвагах (кататися на велосипеді, бігати), діти неправильно тримають олівці й сильно натискають на них під час малювання. Не можуть намалювати коло у 3 роки, квадрат та хрест у 4, трикутник у 5, мають труднощі у складанні головоломок або пазлів, запамʼятовувань імен.

У віці 6-7 років у школяра можна помітити проблеми з використанням ножиць, малюванням складних геометричних фігур та візерунків, ловінні мʼяча, плутанні ліворуч-праворуч, плутанні букв, помиляються у вимові слів, мають погану памʼять при вивченні віршів або пісень, днів тижня тощо.

Віра Собар, мама хлопчика який отримав такий діагноз, розповідає, що дислексія – це не хвороба, а особливість побудови мозку: та частина, яка відповідає за розпізнання звуків мови гірше розвинена. Тож діти, в такому випадку, можуть погано розпізнавати звуки.

Ділиться, що її син у 7 років погано читав та переказував тексти й мав великі труднощі з переписанням тексту, проте вчителі й лікарі ніяких відхилень не бачили, а просто говорили більше займатись. Після чергового діагностування, в 12 років хлопчику поставили діагноз дислексія. З того часу Собар почала не тільки займатись допомогою своєму синові, але й розробляє курси, які полегшують життя інших дітей з такими ж особливостями.

Як полегшити навчання

Такі школярі швидше втомлюються під час навчання, тож важливо дотримуватись певних рекомендацій, зокрема складати індивідуальну програму розвитку й особливо важливо робити перерви. Ділиться, що у роботі з дитиною завжди проговорює чого і скільки вони будуть робити і коли буде перепочинок. У школі, асистентам вчителів, радить мати ті предмети для дітей з дислексією, які допомагатимуть перемикати увагу, наприклад мʼякий конструктор або мʼяч, гру-головоломку тощо. Після короткої перерви можна повертатись до навчання.

У випадку, коли в класі лише вчитель, а дитина хоч і має ознаки дислексії, проте вважається нормотиповою, то вона буде швидко втрачати увагу під час уроків і мовчки відсиджуватись, а не ставити запитання, аби зрозуміти предмет. Це призведе до повної зневіри у своїх силах й відчуттю безпорадності, зазначає Віра Собар.

Жінка радить використовувати методи корекції, які враховують індивідуальні потреби дитини. Зокрема, розповідає про мультисенсорний підхід.

"Він полягає в тому, що в роботі з дитиною пускають у дію різні органи чуття та канали сприйняття інформації. Тобто ми не лише слухаємо та читаємо, але й малюємо літери, співаємо, ліпимо їх із пластиліну чи виводимо на кольоровому піску, використовуємо спеціальні картки та формуємо так зоровий образ", – каже Собар.

Після того, як дитина запамʼятала букви можна почати складати їх у склади. Процес читання у таких дітей все одно може відрізнятись, додає мама. У випадку складної ситуації, дітям з дислексією, може знадобитись 3-4 роки для того, аби навчитись читати.

Жінка підкреслює, що навіть якщо такі діти відстають у цьому предметі, це не означає, що вони не можуть опанувати шкільну програму на рівні з однолітками. Просто таким учням потрібно більше допомоги. Наприклад, прочитати завдання з математики та інших дисциплін вголос. Це стосується і старших школярів, адже навантаження після 5 класу зростає і через втому в дітей з такою особливістю падає працездатність.

Собар додає, що діти з дислексією потребують допомоги приблизно до 14-15 років, тобто до того моменту, коли сформуються нейронні звʼязки, а в підлітка зафіксуються свої методи отримання та запамʼятовування інформації.

Дислексія – хвороба геніїв

Вчені знайшли звʼязок між дислексією та досягненням успіху, адже ті, хто має цю особливість дивляться на звичайні речі інакше – незвичайно та нестандартно.

Зокрема, до людей, які мали певні розлади у читанні та написанні відноситься Агата Крісті, англійська письменниця, яка за своє життя так і не навчилась грамотно писати і залишила школу. Проте це не завадило їй стати авторкою понад 80 книг.

Петро І, останній правитель Московського царства, міг не звертати увагу на відсутність букв у написаному слові, попри спроби вчителів це так і не вдалось виправити.

Ганс Кристіан Андерсен мав славу безграмотного автора і неодноразово отримував назад свої рукописи.

Шведська принцеса Вікторія, яка розповіла, що досі не вміє читати і поділилась, що у школі над нею через це сміялись, адже вона у старших класах читала по складах.

Крім цього, дислексиками були: Марк Фарадей – великий фізик і математик, Леонардо да Вінчі, П.Пікассо, Уолт Дісней, Альберт Енштейн, Вінстон Черчілль, Мерлін Монро, Карл ХVІ – шведський король, Том Круз.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що таке дитячі садки без іграшок і чому вони набувають популярності у світі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!