Хвороба геніїв. Як визначити дислексію та що робити батькам, коли дитина не може читати
Дислексія – це хвороба, під час перебігу якої важко читати й писати, проте вона не впливає на інтелект. Люди з цією особливістю зазвичай мають певні порушення з активністю, увагою та розвитком мови. Зокрема, діти можуть мати складнощі у впізнаванні літер, неправильному звуковому відтворенні слів, сприйнятті й розумінні прочитаного.
OBOZ.UA зібрав інформацію про особливості такої хвороби. Детально про те, як батькам розпізнати симптоми, вчасно допомогти дитині й дізнатися, хто з відомих особистостей мав дислексію, читайте далі у матеріалі.
Дислексія виникає у 4% населення в усьому світі й буває кількох видів:
- зорового типу, пов’язана з порушенням зорово-рухової координації та зорово-просторової координації;
- слухова, найчастіше пов’язана з порушенням мовних функцій;
- інтегративна, коли є порушення в перцептивно-руховій інтеграції;
- змішаного типу, коли виникають порушення у слуховому сприйнятті слова, слуховій послідовній пам’яті, зоровому сприйнятті слів, зоровій послідовній пам’яті, зорово-слуховій пам’яті й просторовій уяві.
Найчастіше симптоми захворювання починають бути помітними в період початкової школи, й особливої уваги потребують ті діти, які мають генетичний ризик. Батьки або вихователі можуть бачити у малюків затримку мовленнєвого та моторного розвитку: вони починають пізніше говорити реченнями, мають складнощі зі спробами малювання, миттям рук, користуванням столовими предметами, одяганням, бігом.
У віці 3-5 років, можна помітити небажання брати участь у фізичних розвагах (кататися на велосипеді, бігати), діти неправильно тримають олівці й сильно натискають на них під час малювання. Не можуть намалювати коло у 3 роки, квадрат і хрест у 4, трикутник у 5, мають труднощі у складанні головоломок або пазлів, запамʼятовувань імен.
У віці 6-7 років у школяра можна помітити проблеми з використанням ножиць, малюванням складних геометричних фігур та візерунків, ловінні мʼяча, плутанні ліворуч-праворуч, плутанні букв, помиляються у вимові слів, мають погану памʼять при вивченні віршів або пісень, днів тижня тощо.
Для того, щоб встановити, чи дійсно дитина має такий розлад, потрібно звернутися до лікаря й пройти спеціальне тестування, розповідає логопед Еллісон Пур в інтервʼю Health Essentials. Батьки можуть допомагати хлопчикам та дівчатам тренувати свій мозок. Зокрема, разом читати й обговорювати прочитане. Відповіді на питання до тексту зміцнять здатність аналізувати інформацію, а також розширять словниковий запас школярів.
Фахівчиня радить якомога більше розмовляти з дітьми, адже це допоможе їм краще зрозуміти значення слів і способи їхнього використання, а також покращити їхні навички вимови та словниковий запас. Розвиток усної мови може допомогти їм у читанні.
Крім того, можна використовувати спеціальні книги, які допомагатимуть краще розуміти слова та звуки. За словами експертки, дислексія – це не вирок, просто дітей потрібно спрямувати іншим шляхом, щоб вони змогли досягти своїх цілей.
Як полегшити навчання
Корекційна педагогиня Віра Собар в інтервʼю Новій українській школі поділилась порадами, які допоможуть полегшити навчання дітям. Вона запевняє, що варто складати індивідуальну програму розвитку й особливо важливо робити перерви. У роботі з дитиною вона завжди проговорює чого та скільки вони будуть робити й коли буде перепочинок.
У школі, асистентам вчителів, фахівчиня радить мати ті предмети для дітей із дислексією, які допомагатимуть перемикати увагу, наприклад мʼякий конструктор або мʼяч, гру-головоломку тощо. Після короткої перерви можна повертатись до навчання.
У випадку, коли в класі лише вчитель, а дитина хоч і має ознаки дислексії, проте вважається нормотиповою, то вона буде швидко втрачати увагу під час уроків і мовчки відсиджуватись, а не ставити запитання, аби зрозуміти предмет. Це призведе до повної зневіри у своїх силах і відчуття безпорадності, зазначає Собар.
Експертка радить використовувати методи корекції, які враховують індивідуальні потреби дитини. Зокрема, розповідає про мультисенсорний підхід.
"Він полягає в тому, що в роботі з дитиною пускають у дію різні органи чуття та канали сприйняття інформації. Тобто ми не лише слухаємо та читаємо, але й малюємо літери, співаємо, ліпимо їх із пластиліну чи виводимо на кольоровому піску, використовуємо спеціальні картки та формуємо так зоровий образ", – каже Собар.
Після того, як школяр запамʼятав букви, можна почати складати їх у склади. Процес читання у таких дітей усе одно може відрізнятись, додає мама. У випадку складної ситуації дітям з дислексією може знадобитись 3-4 роки для того, аби навчитись читати.
Педагогиня підкреслює, що навіть якщо такі діти відстають у цьому предметі, це не означає, що вони не можуть опанувати шкільну програму на рівні з однолітками. Просто таким учням потрібно більше допомоги. Наприклад, прочитати завдання з математики та інших дисциплін вголос. Це стосується і старших школярів, адже навантаження після 5 класу зростає, і через втому в дітей з такою особливістю падає працездатність.
Собар додає, що діти з дислексією потребують допомоги приблизно до 14-15 років, тобто до того моменту, коли сформуються нейронні звʼязки, а в підлітка зафіксуються свої методи отримання та запамʼятовування інформації.
Дислексія – хвороба геніїв
Вчені знайшли звʼязок між дислексією та досягненням успіху, адже ті, хто має цю особливість дивляться на звичайні речі інакше – незвичайно та нестандартно.
Зокрема, до людей, які мали певні розлади у читанні та написанні, належить Агата Крісті, англійська письменниця, яка за своє життя так і не навчилась грамотно писати й залишила школу. Проте це не завадило їй стати авторкою понад 80 книг.
Петро І, останній правитель Московського царства, міг не звертати увагу на відсутність букв у написаному слові, попри спроби вчителів це так і не вдалось виправити.
Ганс Кристіан Андерсен мав славу безграмотного автора й неодноразово отримував назад свої рукописи.
Шведська принцеса Вікторія, яка розповіла, що досі не вміє читати, і поділилась, що у школі над нею через це сміялись, адже вона у старших класах читала по складах.
Окрім цього, дислексиками були: Марк Фарадей – великий фізик і математик, Леонардо да Вінчі, Пабло Пікассо, Волт Дісней, Альберт Ейнштейн, Вінстон Черчилль, Мерлін Монро, Карл ХVІ – шведський король, Том Круз.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що таке дитячі садки без іграшок і чому вони набувають популярності у світі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!