Що таке зібгати: це слово любили українські літератори

У літературній українській мові та офіційному правописі існують слова, які не використовуються активно в побутовому спілкуванні. Одним з таких є слово "зібгати".

Воно зафіксоване у всіх нормативних словниках української мови та найчастіше має значення зім'яти, зіжмакати що-небудь. Однак є й інші. Читайте про це детальніше в матеріалі OBOZ.UA.

Як пише сайт slovnyk.ua, слово "зібгати" можна використати у чотирьох значеннях:

• зім'яти, зіжмакати що-небудь жужмом;
• певним чином зігнути, скласти що-небудь;
• зліпити, виробити що-небудь із тіста;
• зробити, створити, написати й т. ін. що-небудь наспіх, швидко (переносне значення).

Приклади використання:

• Зібгав Аркадій Петрович серветку, кинув на стіл і вибіг з хати (письменник Михайло Коцюбинський "Коні не винні", 1912 рік);
• Василь Васильович зібгав ноги під стільцем, а сам відкинувся на спинку з такою силою, що вона навіть хруснула (письменник Олекса Гуреїв, роман "Наша молодість", 1949 рік);

• А хто краще коровай зібгає, тому мати пива наливає (письменниця Любов Забашта, "Квіт папороті", 1960 рік);
• Багацько в нас було працівників пера, та щось малі про те лишилися здобутки. Зібгає вірш чи жарт, ото всього добра. Та й шасть з очей – нема про його й чутки (поет Павло Грабовський, "До українців", 1959 рік).

Раніше OBOZ.UA писав про те, що таке перехняблений та коли вживають це слово.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!