"Навіщо дітям зайвий рік у школі?" Сергій Дятленко – про 12-річне навчання, кінець епохи репетиторів та інші "лякалки" НУШ
Вже з 1 вересня 2027 року в Україні повноцінно запрацює Нова українська школа: діти навчатимуться 12 років, шкільна система поділиться на гімназії та ліцеї, а вчителі 10-12 класів зможуть викладати по кілька предметів одночасно. Це лише деякі нововведення, які викликають тривогу і подекуди паніку не лише серед батьків та учнів, а й серед педагогів та адміністрацій навчальних закладів.
Жару у вогонь піддав колишній заступник міністра освіти та науки України, директор Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Павло Хобзей, який є одним із творців НУШ. У розгорнутому інтерв'ю він спрогнозував майбутнє репетиторства в Україні, розповів про інтегровані курси, коли умовний вчитель фізики пояснюватиме дітям біологію, і розкритикував директорів шкіл, які перешкоджають створенню академічних ліцеїв. Чи справді такий страшний чорт, як його малюють? Про це OBOZ.UA поговорив із Сергієм Дятленком – експертом з освіти, який працював у МОН протягом 13 років.
– Пане Сергію, чи погоджуєтеся ви з думкою, що після реформи старшої школи в Україні зникне потреба в репетиторах?
– Очевидно, що група "за все хороше проти всього поганого" очікує від мене відповіді, що хороший ліцей витіснить репетиторство. Ні, не витіснить. Бо природа цього явища значно ширша і глибша. Я зафіксую лише деякі з факторів, які підтримуватимуть високий рейтинг репетиторства:
Попри це, хороший ліцей здатний трохи посунути репетиторство, але подолати його, на мою думку, не вдасться.
– Як мама майбутнього школяра не можу не запитати: що краще – сильний ліцей, який дасть усі необхідні знання, чи звичайний заклад "біля дому" та додаткові платні заняття з репетиторами за потреби?
– Змушений вас розчарувати: навчальний заклад "біля дому", який не забезпечує здобуття належного рівня знань, а виконує лише функцію "збереження", – це навіть не "нуль", це "мінус". Така школа шкодить дитині, бо вона звикає до викривленого світу: відпочинок замість роботи і зусиль, відсутність відповідальності, нехтування чужою працею. При цьому такий учень ще й заважатиме тим, хто прагне здобувати знання, та не має можливості працювати з репетиторами. І для таких дітей шлях до якісної освіти закривається.
Далі – вчитель, якому, як і кожній людині, також потрібна мотивація для роботи. Найкращою мотивацією є зацікавлений учень. Коли учні та їхні батьки не зацікавлені у результатах навчання, то і в учителя зрештою опускаються руки. І саме "незацікавленість у навчанні" стоїть на першому місці серед проблем сучасної школи, які визначають педагоги.
– Велику дискусію між прихильниками класичної освіти та реформаторами викликали інтегровані курси. Педагоги-предметники бояться втрати годин, а батьки – "поверхових" знань. Як ви ставитеся до ідеї, що у 10-12 класах вчитель викладатиме кілька предметів?
– У запитанні дуже чітко визначені основні причини супротиву інтегрованим курсам. Уточнив би, що і вчителі бояться "поверхових" знань. На це маю відповідь для вчителів: дитина – це не мішок, в який можна напхати багато соломи, і якщо утрамбувати, то влізе ще. Тільки особливі генії можуть засвоювати усі галузі та всі предмети на високому рівні. Для більшості потрібно виставляти пріоритети. Реформа шкільної освіти передбачила, що базова школа, коли усі вивчають все, завершується у 9-му класі, а далі запроваджується правдива профілізація, коли дитина обирає "свій" напрям, в якому буде поглиблювати компетентність, яка мала б перерости у професійний інтерес. Тож якщо посилюємо "свій" напрям, то маємо спростити інші.
Батькам додам, що успішні люди у певній сфері зазвичай мали проблеми з навчальними предметами, які не входили до їхнього освітнього інтересу. Гуманітаріям складно було з точними науками, а у фізиків і хіміків виникали труднощі з суспільними науками, а іноді й з філологією. Зазначу, що йдеться не про повне припинення вивчення предметів, а лише про зниження складності до рівня загального розуміння, потрібного для успішної побудови життєвої траєкторії. Простішими словами – без заглиблення в деталі.
Є в мене й порада для адміністрацій ліцеїв, як запроваджувати ці інтегровані курси, бо одразу виникне питання щодо відсутності таких універсальних вчителів. І якщо поєднати суспільно-гуманітарні предмети чи літератури – не настільки складне завдання, то з інтегрованим курсом "природа" складніше. Ділюсь алгоритмом успішного досвіду запровадження такого курсу, з яким ознайомився у Стрийському ліцеї імені Андрія Корчака:
– Українських батьків також лякає перспектива 12-го року навчання. Головне питання: "Навіщо дітям зайвий рік у школі?". Водночас МОН уже заявило, що тривалість бакалаврату для таких школярів складатиме три роки. Як ви вважаєте – трьох років навчання достатньо для отримання диплома?
– Ще якихось 100 років тому освіта в нас не була обов’язковою. На початку 30-х років минулого століття запровадили 4-річну школу, яка ще не охоплювала стовідсотково всіх дітей. Потім школа стала 7-річною, далі 8-річною, 10-річною, 11-річною. І ось тепер переходимо на 12-річну. До речі, в Європі тільки дві країни, які не хочеться навіть згадувати, мають термін навчання в школі менше 12 років. Кількість базових знань, необхідних для успішної самореалізації людини, з часом зростає. І тут вже застосовують як диференційований підхід, так і збільшення термінів навчання.
Також відомо, що заклади вищої освіти постійно скаржаться на недостатній рівень абітурієнтів, тож саме за рахунок вищого рівня підготовки випускників і профілізації навчання в школі планують скоротити до трьох років бакалаврат.
І ще дещо про ставлення батьків до 3-річної школи. З 1 вересня 2026 року планується пілотування тієї самої 3-річної профільної школи, яку здійснюватимуть 150 ліцеїв. У батьків є вибір: їхні діти можуть йти до 10 класу з дворічним терміном навчання чи до 10 класу з трирічним. Навіть мене здивувала така велика кількість батьків, що обирають для своїх дітей саме другий варіант. Додатковим бонусом при цьому буде майже відсутня конкуренція для вступників 2029 року, коли через зміни в термінах здобуття загальної середньої освіти лише оці 150 ліцеїв матимуть випускників.
– Реформа НУШ передбачає створення мережі академічних ліцеїв. Це означає, що не кожна школа матиме 10-12 класи. Дітям із сіл або невеликих містечок доведеться їздити за десятки кілометрів або жити в пансіонах (гуртожитках). Батьки не готові відпускати 15-річних підлітків від себе, сумніваючись у безпеці та побутових умовах таких пансіонів. Інший момент – це стрес від зміни колективу: після 9 класу дитина змушена змінювати звичне середовище, друзів та вчителів, а це вже додатковий психологічний тиск перед іспитами. Як ви це можете прокоментувати?
– Не перестаю повторювати, що зміна колективу і середовища позитивно впливає на дітей, на їхнє вміння адаптовуватися до обставин, адже в житті їм доведеться знаходити собі раду в різних умовах. Було б добре здобути необхідні навички ще за шкільною партою. Тож я б, навпаки, радив "тасувати" класи не лише на 10-й рік навчання, а й на 3-й, 5-й чи 7-й. При цьому створюючи умови для взаємодії з різними учнями та вчителями впродовж навчання у початковій та базовій школі.
Щодо потреби створювати великі ліцеї, яких не буде в малих селах, то головною їхньою перевагою є можливість запровадити багато профілів й охопити навчанням відповідно до нахилів і вподобань усіх учнів. Наведу такий приклад: у Володимирській громаді створили єдиний великий ліцей, до якого довозили учнів із сіл на відстані до 30 км. У ліцеї запровадили різні профілі, в тому числі й хімічний. У жодній із шкіл, де навчалися учні до цього, такого профілю не могло бути, бо кількість поціновувачів хімії не перевищувала 3-5 на клас. А тут їх зібрали разом, і такий профіль запрацював із найкращим учителем хімії на громаду. Через два роки ці учні дуже успішно склали НМТ (один із найвищих результатів по країні!) і ВСІ вступили на медицину за бюджетною формою навчання, бо там профільною була саме хімія. Чи змогли б усі ці діти потрапити на навчання до медичних закладів вищої освіти, якби продовжували навчатися "біля хати"? А на бюджет? Отож.
Самі по собі позитивні зміни не прийдуть на білому коні без жодних негативних наслідків. Ефективність цих змін вимірюється різницею між плюсом і мінусом, а не плюсом і нулем. Для здобуття якісної освіти потрібно чимось поступитися чи докласти більше зусиль. Що характерно – саме батьки побоюються, що 15-річні діти не можуть бути самостійними і їм буде дуже погано без родичів. Самі ж діти, відповідаючи на це запитання в опитуваннях, які ми проводимо в громадах, значно легше і спокійніше ставляться до змін.
І ще додам нещодавній коментар, який залишили під моїм дописом у соціальних мережах (передаю дослівно):
Не можна надіятися, що колись зроблять дороги до сіл, які вимирають. Школи там теж не побудують.
Діти ростуть, і зволікання з реформою позбавляє їх можливості на якісну освіту і забирає шанс на успішне майбутнє.
– Багато батьків перед вибором ліцею звертають увагу на рейтинг закладу за результатами НМТ. Як ви вважаєте, наскільки доцільно орієнтуватись на ці цифри? Я неодноразово чула історії, що ліцеї просто "позбавляються" школярів, які занижуватимуть загальний рейтинг.
– Освіта потрібна для життя, а не для ЗНО/НМТ. Настане час – і до закладів вищої освіти братимуть усіх охочих, як і до школи, але перевірятимуть рівень підготовки і видаватимуть диплом "на виході" лише тим, хто успішно склав випускні іспити, а не вступні. Це ще один етап реформи, який обов’язково треба втілити для формування правдивого та цінного ставлення до освіти.
Щодо закладів із високим рейтингом НМТ, то погоджуся, що зазвичай у таких закладах справді вищий рівень освіти, але ще враховувати потрібно динаміку результатів за декілька років. При цьому варто розуміти, що на результати ЗНО/НМТ вплив має не лише ліцей, а й репетитори, родина і сам учень.
Читайте також інтерв'ю із Сергієм Дятленком про відставання сільських учнів, роль майбутніх ліцеїв і те, для чого вчити таблицю множення: "Вам потрібна школа чи освіта?".
Ще на OBOZ.UA – блог освітнього експерта про підпільні заклади УПЦ МП в Україні: "Директори тисяч шкіл навіть не здогадуються, де перебувають їхні учні".
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!