Сергій Захарін назвав топ-10 проблем освітньої політики, які слід вирішувати негайно

Колишній державний секретар Міністерства освіти та науки, професор Сергій Захарін назвав проблеми освітньої політики в Україні, які потрібно негайно вирішити. За його словами, за останні два роки було допущено багато помилок, про що свідчать рішення профільного парламентського комітету та висновки багатьох органів влади.

Відео дня

Також вказують на проблеми в освітній галузі й петиції та зауваження від депутатів. Захарін, враховуючи відомі факти та дискусії навколо помилок, побудував власний рейтинг проблем освітньої політики. Своїми думками експосадовець поділився у блозі Освіта.ua.

Захмарно низький рівень оплати праці педагогів

Вчителі та вихователі мають найнижчу середню зарплату в країні, часто отримуючи менше 10 тисяч гривень. МОН тривалий час зберігало мовчання, проте згодом повідомило, що розробляє сценарії вирішення проблеми. В одному з інтервʼю міністр освіти Оксен Лісовий розповів, що зарплата вчителів зросла на 10%, проте її рівень не досяг рівня інфляції. Нині освітнє відомство не дало жодного рішення, яке б гарантувало педагогам гідний рівень оплати праці.

Недолуге скорочення шкільної мережі

МОН ухвалило низку рішень, спрямованих на скорочення шкільної мережі. Одне з них – наказ №1112 "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні". У ньому зазначається, що рішення застосовуються "в умовах воєнного стану", просте щодо можливостей відновлення мережі у довоєнному вигляді немає. Згодом було оголошено про скасування цього наказу, натомість залишаються чинними низка інших, які обмежують доступ дітей до якісної шкільної освіти. Крім того, під час скорочення закладів часто відсутня комунікація з учасниками освітнього процесу. 

Слабка антикорупційна робота

У серпні 2023 року суд встановив факт корупційного правопорушення у діях одного із заступників міністра (йдеться про конфлікт інтересів). У травні 2024 року Кабінет Міністрів ініціював проведення службового розслідування стосовно одного із заступників міністра (йдеться про бездіяльність з передачею корпоративних прав). Проте не дивлячись на злободенність проблеми, освітня команда не прокоментувала ці випадки. 

Прорахунки у сфері виробництва та доставки підручників

У 2024 році Комітет з питань освіти, науки та інновацій визнав незадовільною роботу МОН щодо забезпечення підручниками школярів. Так, мовилося про несвоєчасність доставки та можливість її зриву. Також було змінено установу, яка відповідає за створення підручників. За словами Захаріна, Український інститут розвитку освіти (УІРО), який відповідає за це, не має належного досвіду експертування проєктів підручників. Також на сайті установи немає жодної значущої інформації, а також відомостей про керівника та його заступників. Більш того, за фактами протиправних рішень та дій окремих посадових осіб цього "інституту" розслідується кілька кримінальних проваджень, запевняє експосадовець. 

Нерозуміння місця і ролі міністерства в системі формування освітньої політики

Замість дійсно необхідних реформ МОН пропонує забагато "інформаційного шуму" – гасел, картинок, візій, презентацій тощо. Так, документ "Візія майбутнього освіти і науки України" містить опис фантазій, які не погодилися з іншими органами формування політики. А самі візії не надихають освітян, натомість вже наявні стратегії і концепції, які були схвалені на основі урядових процедур до 2023 року показово ігноруються. Крім того, не виконуються рішення парламентського комітету.

Безсистемна і вибіркова ліквідація університетів

Протягом останніх двох років МОН працює над ліквідацією закладів вищої освіти, проте значна кількість спостерігачів вважає такі кроки безсистемними, суб’єктивними і вибірковими. Крім того, процеси реформування вишів не отримали підтримки від освітнього середовища, а навіть спричинили спротив. Так, практично не проводилися відповідні обговорення, а результати проведених не було враховано. Захарін зазначає, що головним критерієм ліквідації вишу є відсутність сильного керівника, який може протистояти свавіллю. 

Маніпуляції з публічними фінансами

Профільний комітет визнав незадовільною роботу МОН щодо ефективного використання коштів субвенцій з держбюджету за напрямами. Депутати встановили "критичні показники" рівня використання коштів деяких субвенцій. Зокрема, йдеться про субвенції на облаштування безпечних умов у школах, придбання обладнання, створення та модернізацію їдалень (харчоблоків), забезпечення якісної, сучасної та доступної освіти "Нова українська школа" в частині підвищення кваліфікації вчителів. Також, за словами Захаріна, є документи, де стверджується, що виші з кращими показниками мають менший обсяг фінансування, а сама формула подається як епохальна реформа й діє дуже вибірково. 

Неефективна комунікаційна політика

За останні два роки різко виросла кількість петицій на різні освітні теми, сім із них набрали необхідну кількість голосів. Міністр і його заступники відмовляються спілкуватися із професійним середовищем. Так, наприклад, Рада ректорів мистецьких закладів освіти України спрямувала до МОН лист з клопотанням організувати робочу зустріч щодо проведення національного мультипредметного тесту. Це прохання було проігнороване, а сама нарада була проведена з одним із численних заступників міністра освіти і тільки після втручання Офісу  Президента та профільного комітету. Крім того, міністр та його заступники не відвідували засідання парламентських комітетів, з професійними об’єднаннями зустрічалися нечасто і вибірково.

Стрімке погіршення якості природничої освіти

Згідно з результатами Міжнародного дослідження якості освіти PISA у 2022 році, українські школярі в середньому набрали 450 балів за шкалою з природничо-наукових дисциплін. Середній показник у світі (включаючи бідні країни) – 485. Тобто, дві третини українських школярів, які брали участь у дослідженні, з природничих дисциплін показали низькі або вкрай низькі результати. Тоді як у 2018 році українські школярі набрали в середньому 469 балів. 

Ключова проблема змісту природничої освіти в українській школі – теоретичність, абстрактність, відірваність від практики, перевантаженість відірваними один від одного фактами, неспроможність сформувати у здобувачів основи критичного мислення (принаймні, відносно природних явищ і процесів). Профільне відомство не вносить ініціатив щодо оновлення змісту природничої освіти, облаштування шкільних лабораторій, збільшення фінансування на закупівлю обладнання та реактивів тощо.

Відмова від інноваційних траєкторій у сфері дошкільної освіти

Освітній комітет визнав незадовільною роботу МОН щодо вчасного забезпечення підготовки документів щодо виконання закону "Про дошкільну освіту". Ключовою проблемою стала відсутність підзаконних нормативно-правових актів, за підготовку яких несе відповідальність саме Міністерство освіти. Зокрема, для повноцінного їх впровадження було необхідно оновити або підготувати 44 нормативно-правові акти. Проте за свідченням депутатів, за сім місяців було ухвалено лише два документи. Де-факто МОН відмовилося впроваджувати позитивні зміни у сфері дошкілля, зазначає Захарін. 

Раніше OBOZ.UA розповідав, що викладач університету вказав на важливу проблему сучасних школярів та студентів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!