Скорочення університетів в Україні: професор назвав чотири ознаки, як визначити слабкі виші

В Україні доведеться оптимізовувати мережу закладів вищої освіти та слабші виші доєднувати до сильніших. Такі дії спричинені несприятливим збігом демографічних, економічних, військово-політичних та інших чинників.

Відео дня

Професор та доктор технічних наук Сергій Штовба в інтервʼю Дзеркалу тижня назвав чотири ознаки, які допоможуть визначити "слабкі" заклади вищої освіти. Зокрема, він звернув увагу на кількість факультетів, обовʼязки керівників та науково-педагогічний склад вишів.

Чотири ознаки "слабких" університетів

Кількість карликових факультетів і навчально-наукових інститутів

Закон "Про вищу освіту" визначає вимоги щодо організації підрозділів, як-то кількість кафедр на факультеті або студентів на визначеній формі навчання. Тож, якщо факультети не виконують відповідних вимог, то вони не можуть функціонувати без порушень. За словами Штовби, виникає питання, чи може у такому разі виш вважатися якісним.

Кількість еклектичних факультетів

Під еклектичними факультетами мається на увазі змішаність неспоріднених спеціальностей, як-то хореографії та зоології. Цей показник свідчить про те, що виш не здатний адаптуватися під нові реалії й, наприклад, закрити деякі освітні програми. Крім того, нерідко еклектику можуть приховувати під широкі назви факультетів, проте виявляється, що відповідних спеціальностей не представлено.

"Еклектику часом маскують під широкі назви на кшталт "факультет надвисоких прикладних технологій". А як обгортку розкрити, то виявиться, що всередині технологічні спеціальності не домінують, а інколи їх і взагалі немає. Якщо факультет представлено спеціальностями за трьома та більше галузями з нового переліку, його можна вважати еклектичним навіть без аналізу по суті. Чи можливо за такої еклектики раціонально й ефективно організовувати науково-освітню діяльність – відповідь очевидна", – зазначає Штовба.

Частка керівників, які працюють у статусі "виконувач обов’язків"

Якщо у закладі освіти значна кількість проректорів, деканів і завідувачів кафедр мають статус виконуючих обовʼязки, а не працюють на контрактних умовах, це каже про проблеми з кадрами. Так, зокрема, їхня кваліфікація не відповідає вимогам закону. У такому разі швейцарський годинник не працює, запевняє освітянин.

Частка науково-педагогічних працівників, які працюють за річними чи семестровими строковими трудовими угодами, а не довгостроковими контрактами

Велика кількість працівників, які мають річні або семестрові угоди з вишем, може свідчити про ненадійного виконавця державного замовлення. Тож, у такому університеті може бути некомфортний мікроклімат, зазначає професор.

За словами Штовби, чим більше виш матиме штрафних балів за запропонованими показниками, то більше вірогідність, що він стане донором. Користуючись запропонованими професором критеріями, процес реорганізації закладів вищої освіти можна зробити менш стресовим і більш справедливим.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що МОН розробило план оптимізації мережі вишів, проте не планує його оприлюднювати, адже він доволі жорсткий. Стратегія була затверджена на рівні виконавчої влади, проте вона може багатьом не сподобатися.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!