Старомодно, але ефективно. Батько трьох дітей знайшов простий спосіб відтягнути їх від екранів

Дати дітям планшет і телевізор, щоб отримати вільний час на свої батьківські справи здається робочою ідеєю. Однак американський журналіст Кайл Халдерман спробував так вчинити і пошкодував про це. Необмежений екранний час змінив його дітей на гірше.

Халдерман і його дружина, як і більшість молодих батьків, спочатку твердо вирішили: жодних гаджетів як засобу втихомирення молодшого покоління. Але народження третьої дитини, рахунки, стрес і хронічна втома зробили своє – і подружжя здалося. У дитячих кімнатах з'явилися смарт-телевізори, кожен отримав власний планшет. Чим це все закінчилось, батько описав у статті для порталу YourTango.

Що планшети зробили з дітьми

Зміни в поведінці дітей Халдерман описує як поступові, але невідворотні. Колись жваві й ласкаві діти стали замкнутими і грубими. Донька перестала заходити до батьків на нічні обійми і розмови. Коли батько сам приходив до неї в кімнату, вона дивилася крізь нього на екран. На "я тебе люблю" відповідала роздратованим "тату, я дивлюся серіал". Син більше не біг назустріч з розкритими обіймами – він став відштовхувати батька і повертався до планшета.

Звичайні іграшки вкрилися пилом. Діти перестали гратися одне з одним – і разом із постійним галасом між ними зникла жива прив'язаність. За спостереженням Халдермана, діти втратили цікавість до світу: більше не вигадували щось нове, не розпитували батьків і не фантазували.

Коли батьки обмежували екранний час як покарання, діти влаштовували бурхливі істерики, а просте прохання прибрати в кімнаті перетворювалося на бунт. Восьмирічний син поводився як примхливий підліток і почав відставати у навчанні. Щойно прийшовши додому він тікав до кімнати і дивився там "свої серіали".

Повернення до старих цінностей

Усвідомивши, що сам створив проблему, Халдерман вирішив діяти швидко і послідовно. В першу чергу він різко обмежив дітям дозволений екранний час. Планшети – тільки у вихідні і не більше двох годин на день. Телевізор – лише ввечері, у чітко визначений час.

Другим правилом став розпорядок дня. Після школи діти виконували невеликі обов'язки по дому, прибирали в кімнаті перед сном. Замість залипання в планшетах, діти стали сиділи за кухонним столом і разом малювати або писати.

Окрім того в сім’ї запровадили правило поваги одне до одного. За будь-яким грубіянством ішла негайна реакція, вибачення і, якщо ситуація виявлялась серйозною, діти втрачали вечірній перегляд телевізора.

Четвертим стало правило залученості дітей до домашньої роботи і посильних справ у дворі. До того ж батька перестав давати готові відповіді на їхні запитання – натомість допомагав думати самостійно.

Правилом номер п’ять Халдерман визначив читання. Самостійне чи спільне – головне, щоб регулярне. Це стало способом розбудити уяву і допитливість.

Що змінилося

Спочатку діти були незадоволені такими змінами. Але поступово щось почало відтавати. Брат із сестрою стали гратися разом. Донька повернулася до ляльок, син знову "заарештовував поганців". Читання захопило обох, і успіхи сина в школі помітно зросли.

Обов'язки по дому перестали викликати істерики і навіть перетворились на джерело задоволення: діти самі питали, чи можуть допомогти батькові ще з чимось. Грубість і зухвалість зникли. З'явилися межі – і разом із ними той спокій, якого батьки намагались досягти, давши дітям гаджети.

"Коли я почав вчити, а не відволікати, діти стали щасливішими – і ми з дружиною нарешті отримали той баланс, якого так відчайдушно потребували", – підсумував свій досвід Халдерман.

Раніше OBOZ.UA розповідав про 5 фраз, яким батьки мають навчити дитину, щоб її перебування в інтернеті було безпечним.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!