Текст із підручника історії для 5 класу не зрозуміли навіть дорослі: заслужений учитель вказав на велику проблему шкіл в Україні

Кандидат педагогічних наук та заслужений учитель України Віктор Мисан розповів, як не зміг зрозуміти текст із підручника з історії для 5 класу. Він зауважив, що ця книга для навчання 11-річних дітей у школі отримала гриф Міністерства освіти та науки, а з реченням з неї не змогли справитися двоє дорослих з декількома вищими освітами, один з яких і сам автор шкільних видань. Педагог підкреслює, що така проблема спостерігається не лише в підручниках історії.

Відео дня

Про це Мисан написав у Facebook. Він задався питанням чи є в освітнього відомства, яке схвалює такі видання, розуміння того, що якісне навчання передбачає вмотивована діяльність та інтерес.

"Я не зміг пояснити того набору слів, тієї довжелезної "ковбасної" конструкції, який дорослий дядько пропонував 11-літнім дітям. Двоє дорослих із декількома вищими освітами, один з них – автор підручників, фахівець у сфері історичної дидактики, не справилися з текстом для 5 класу! І таке спостерігаємо не лише в шкільній історії. Але ж ця книга, як і сотні інших, отримала гриф МОН, її розглядали, читали, аналізували експерти, дозвіл на друк надала навчально-методична комісія", – пише вчитель.

Він також зачепив тему успіхів у читанні і зауважив, що важливу роль у ньому відіграє не лише школа, але й батьки. Педагог запевняє, що діти, які не бачать прикладу вдома, не будуть проявляти цікавість до вивчення книг, і не важливо яких – паперових чи електронних.

На його думку, школярі не можуть показувати гарні успіхи у читанні в школі, якщо батьки нічого не робили для їхнього розвитку. Проте так само, заклад освіти не може прищепити любов до цього, бо учні не розуміють зміст підручників за якими навчаються.

"Якщо дитину заохочуватимуть до пізнання слова, організовуватимуть систематичні сімейні вечори на зразок "колективного читання перед сном", обговорюватимуть прочитане, ділитимуться враженнями від прочитаного, шукатимуть аналогії у сучасному житті чи в минулому за текстами, то така дитина не буде байдужою до книги, вона зростатиме і формуватиметься як особистість", – зауважує Мисан.

Мисан запевняє, що не обовʼязково брати участь у дослідженні РІSА, аби побачити, що діти не читають, а відсоток тих, хто це робить, зменшується щороку. Це, зокрема, відбувається через технологічний розвиток, проте не менше на це впливає сімʼя, соціум, заклади освіти тощо.

Педагог переконаний, що якщо дитина отримуватиме подарунки у вигляді книги, даруватиме їх іншим, обговорюватиме з однолітками прочитане, ділитиметься своїми враженнями, то у школяра сформується елементарна культура читання і ставлення до нього.

Нагадаємо, на думку вчительки зарубіжної літератури навчання починається не у дитсадку або школі, а з пелюшок. Педагогиня вважає, що дати знання можна тому, хто може їх взяти, і радіє, коли мами купують спеціальні книжки та навчають малюків з допомогою картинок, звуків тварин та слів. Вона вірить, що такі малюки будуть вчитися у майбутньому.

Раніше OBOZ.UA розповідав, хто винен у тому, що діти не люблять читати – вчителі, батьки або ґаджети.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!