Три класи, чотири профілі та 300 учнів: у МОН пояснили, чому мережа ліцеїв не може бути сформована за одним критерієм

Три класи, чотири профілі та 300 учнів: у МОН пояснили, чому мережа ліцеїв не може бути сформована за одним критерієм

Нові вимоги до ліцеїв мають враховувати всі потреби різних областей України та реальні карти, аби створити правила, які будуть зафіксовані в законі про реформу старшої школи. За словами заступника міністра освіти та науки Дмитра Завгороднього, сформувати всю мережу за одним критерієм, який передбачатиме створення трьох класів, чотирьох профілів та 300 учнів у закладі освіти, не можна.

Відео дня

Про це посадовець розповів в інтервʼю Новій українській школі. Він зауважив, що є різні винятки, які впливатимуть на формування мережі професійних та академічних ліцеїв.

Три класи, чотири профілі та 300 учнів: у МОН пояснили, чому мережа ліцеїв не може бути сформована за одним критерієм

"Ми намагаємося врахувати реальні мапи, кейси та потреби областей, щоб на їхній основі вийти на правила, які зафіксуємо в законі та положенні про ліцеї. Ми не можемо формувати всю мережу за одним критерієм: три класи, чотири профілі та 300 учнів, бо є різні території та винятки. Нові вимоги до ліцеїв мають враховувати всі реалії", – каже Завгородній.

Він пояснює, що нині проводяться громадські обговорення та дослідження досвіду інших країн, аби комунікувати щодо майбутніх змін з громадянами. Водночас 2024 рік присвячений плануванню кількості шкіл, де саме вони будуть розташовані та який статус вони матимуть.

"За 2024 рік маємо затвердити стандарт профільної середньої освіти, розробити методичні рекомендації щодо зміни мережі та стратегію її впровадження, спланувати бюджет, щоб розуміти, чи потрібні додаткові кошти на будівництво нових шкіл, ремонти ліцеїв, довезення учнів. А також врахувати винятки, які можуть бути в окремих громадах. І на основі цього підготувати та запропонувати зміни до законодавства щодо мережі ліцеїв", – зауважує посадовець.

Три класи, чотири профілі та 300 учнів: у МОН пояснили, чому мережа ліцеїв не може бути сформована за одним критерієм

Завгородній каже, що під час одного з аналізів із Сумською обласною державною адміністрацією виявилося, що на території регіону немає ліцеїв, а до найближчого треба їхати понад 50 км. Тож МОН запропонувало зробити одну опорну школу (з двох наявних) ліцеєм та залишити в ній старші класи.

За словами чиновника, такий компроміс не передбачений законодавством, проте з погляду доступності важливий. Тож у деяких випадках може бути змінений підхід за рішенням МОН та освітніх департаментів регіону.

Раніше OBOZ.UA писав, хто викладатиме в старшій школі України після реформи.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!