"Це і є справжня освіта": Сергій Бабак назвав основну причину закриття шкіл, де навчається менше ніж 45 дітей

Голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак розповів, що основною причиною закриття малокомплектних шкіл в Україні стала необхідність надання дітям доступу до якісного навчання та нормального освітнього середовища. Зокрема, у закладах освіти, де мало школярів, немає середовища для взаємного розвитку та нормальної соціалізації, а це і є справжня освіта.
Про це Бабак розповів в інтерв'ю "Дзеркалу тижня". За його словами, майже кожна двадцята школа в Україні має менше ніж 45 учнів. Водночас є заклади, де дітей менше, ніж вчителів. Попри це, навіть у найвіддаленішому селі мають обов'язково функціонувати початкові школи.
"Наше рішення – не про "закриття шкіл", а про те, щоб діти отримували доступ до якісного навчання і нормального освітнього середовища. У маленькій школі чи класі, де навчаються п’ять дітей (а за законом у класі має бути не менш як п’ять дітей), немає середовища для взаємного розвитку. Варто одному захворіти, другому виїхати, третьому ще з якоїсь причини не прийти, і тоді в класі залишаються двоє. У такому середовищі немає нормальної соціалізації. У класі з 25-30 дітьми школярі вчаться не лише у вчителя, а й одне в одного: бачать різні підходи, конкурують, розвиваються. Це і є справжня освіта. До того ж у маленьких школах часто один учитель викладає одразу кілька предметів. Це теж питання якості", – сказав Бабак.
Він нагадав, що наступного року держава припинить фінансування шкіл, де менше ніж 60 дітей. Проте він зауважив, що утримувати заклади освіти можуть за рішенням громади за кошти місцевого бюджету.
"Ми не вказуємо, які школи мають закриватися. Держава лише не фінансує заклади, де фактично немає класів. Хочете утримувати їх самостійно? Будь ласка. Інакше кошти держави витрачаються неефективно. Сьогодні більша частина бюджету йде на армію. Але освіта теж критично важлива. І ми зобов’язані зробити її більш ефективною та адекватно інвестувати в її якість", – додав посадовець.
Парламентар зазначає, що громади мали півтора року, щоб підготуватися, й мають кілька варіантів. Зокрема, підвозити учнів 5-9 класів до опорного закладу, тоді держава забезпечує автобусом і покриває підвезення школярів. Або перетворити малу школу на філію опорної. У такому разі залишається фінансування, але відбувається перерозподіл вчителів та навантаження. Також можна реорганізувати заклад в інший формат або фінансувати школу самостійно.
"Буває, що органи місцевого самоврядування кажуть: "Добре, у нас 12 дітей у школі, нічого страшного, ми готові платити". Хтось бере витрати на місцевий бюджет, хтось робить це разом із бізнесом. Це їхнє право і їхній вибір", – каже Бабак.
Він навів у приклад досвід Німеччини, де до повномасштабного вторгнення в Україну населення країни було майже вдвічі чисельнішим, а кількість шкіл удвічі меншою, ніж у нашій державі. Проте їхня система виявилася в рази ефективнішою, навіть у високогірних районах, адже там організовано підвезення дітей і розв'язана проблема малих шкіл.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що освітній експерт Сергій Дятленко озвучив два варіанти, які врятують малі сільські школи від закриття.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!