Відео дня
Це пастка, яка шкодить мозку дитини. Українська методистка пояснила, чому не варто перетворювати кожен урок на гру
Надмірна гейміфікація уроків в українських школах призводить до розважальної втоми у дітей. Вона виникає через зайву кількість інтенсивних стимулів під час навчання. Через це зʼявляються ризики постійної емоційної "гойдалки", коли змішуються акценти, відбувається фокусування на декораціях, а навчальний матеріал стає другорядним.
Таку думку висловила українська методистка Інна Большакова у дописі у Facebook. За її словами, у пригодах школярі звертають увагу на зовнішні атрибути, як-то колір, швидкість чи яскравість. Таким чином, мозок дітей починає працювати в режимі "гри", коли когнітивний ресурс витрачається на розгадування квесту, а не на навчання. Тож, за словами фахівчині, коли "гра" закінчується, учні памʼятають, що вони виграли, проте не можуть згадати, що вчили.
"Надмірна гейміфікація, де кожен урок – це "політ у космос", "мандрівка пустелею", "спуск у глибини океану" створює пастку, яку нейропсихологи називають "розважальною втомою". Розважальна втома (або "когнітивне пересичення розвагами") – це стан психологічного та сенсорного виснаження, який виникає через надмірну кількість інтенсивних емоційних стимулів під час навчання", – зазначає Большакова.
Вона також додає й інші причини. Серед яких – виснаження дофамінової системи, адже навчання на постійно підвищеній емоційності вимагає великої кількості дофаміну. Так, дитина звикає до постійного "стимулу" і якщо вчитель наступного уроку не "полетить у космос", то мозок школяра сприйматиме це як нудний шум і більше не може концентруватися без зовнішньої стимуляції.
Крім того, надмірні емоції активують амигдалу (ділянка мозку, яка відповідає за вираження емоцій), що призводить до блокування довготривалої памʼяті. Це може "вимикати" префронтальну кору, відповідальну за логічне мислення та довготривале запам'ятовування. Коли дитина отримує знання у стані збудження, то вони часто залишаються "контекстними" й вона може згадати їх лише якщо знову "полетить у космос".
"Це як памʼятаю, що це написано на сторінці з крокодильчиком, але не памʼятаю, про що", – пояснює Большакова.
Також гейміфікація створює ілюзію, що навчання – це завжди легко, тож коли школяр виконуватиме вправу, де потрібно щось повторити 10 разів – він здається. Відтак у дітей немає навичок саморегуляції, адже їх завжди "розважали".
Освітянка зазначає, що навчання має бути спокійним щоденним процесом, де учні отримують радість від відкриттів і діяльності, а дофамін від: "Я зміг", "Я прочитав", "Я розвʼязав".
"Гейміфікація – це "спеція", а не основна страва. Якщо їсти тільки спеції, шлунок (і мозок) швидко відмовить. Але й без спецій – гейміфікації – навчання було б занадто нудним. Уся справа у дозуванні", – резюмувала Большакова.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що вчителька висміяла креатив в українській школі, де навчання перетворилося на шоу.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!