Відео дня
У Чилі звільняють, а в Естонії доплачують: як проходить сертифікація вчителів у світі
У Чилі вчителів можуть звільнити, якщо вони двічі не склали сертифікацію. У такому разі педагог через два роки може знову спробувати пройти оцінювання й у разі успіху повернутися до роботи. В країні вже 10 років діє жорсткий відбір під час сертифікації, де перевіряють компетентності, що відповідають кожному рівню.
Так, майбутні вчителі за рік до початку роботи у школі, мають пройти Національне діагностичне оцінювання, результати якого подаються до Національної акредитаційної комісії. На основі цього розробляють індивідуальні плани покращення, що допомагає за останній рік навчання виправити ситуацію. Про це інформує Освіторія, посилаючись на звіт Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Для вчителів-початківців проводиться інструктаж тривалістю 10 місяців і передбачає грошову компенсацію за цей період. Процес адаптації вимагає від 4 до 6 годин на тиждень аналізу практики, результатів навчання, розгляду питань інтеграції в освітню спільноту та спільну з наставником підготовку до уроків. В країні існує близько 50 програм для різних рівнів та методів освіти.
Після успішної сертифікації педагог готує професійне портфоліо, наприклад, зразки робіт, записи викладання та докази спільної роботи з колегами. Також він проходить незалежне професійне тестування. Підвищення рівня кваліфікації компенсується меншою кількістю годин викладання у класі зі збереженням зарплати. Таким чином, вчителі мають час для виконання нових обовʼязків, а держава піклується про їхнє благополуччя. Педагог високого рівня, який пройшов спеціальну підготовку, може стати наставником та опікуватися двома-трьома початківцями (і мати за кожного матеріальну винагороду). Він більше не проходить стандартні програми сертифікації.
Перехід до наступних рівнів – добровільний й у ньому охочі протягом чотирьох років беруть активну участь у діяльності Мережі вчителів.
Естонія
Вчителі-початківці беруть участь у 12-місячній програмі адаптації, яка передбачає спеціально розроблені семінари, присвячені поширеним проблемам перших років роботи в школі. Новачку призначають наставника, під менторством якого він готує індивідуальну діаграму розвитку, що передбачає самоаналіз досвіду. Наставник надає зворотний зв’язок університету, де педагог отримав кваліфікацію, що забезпечує зв’язок школи та вищої педагогічної освіти.
У цій країні після завершення бакалаврського рівня заведено працювати у школі й лише потім іти в магістратуру, адже під час вступу перевагу надають тим, хто має досвід вчителювання. Також за програмою "Молодь до школи" початківці отримують спеціальну стипендію протягом двох років. Ще для педагогів проводять спеціальні курси, які полегшують вступ до магістратури.
Випускники університетів (магістранти), які протягом 1,5 року після завершення навчання розпочинають педагогічну діяльність, отримують суттєву грошову допомогу. Якщо особа переходить з іншої професії (є бакалавром або магістром іншого напряму), то вона проходить спеціальну скорочену професійну підготовку та складає іспит, щоб отримати звання вчителя.
Далі етапи є добровільними. Педагог сам подає заявку для їх здобуття. Ці рівні формально не повʼязані із заробітною платою, але мають фінансові стимули (різні в різних школах). Третя та четверта категорії присуджуються на пʼятирічний період, після якого вчитель повинен повторно подати заявку. Він збирає портфоліо та докази того, що відповідає вимогам певної категорії.
Старший вчитель робить внесок у розвиток школи або інших педагогів, бере участь у методологічній роботі на шкільному рівні, може бути наставником, якщо пройшов додаткове підвищення кваліфікації. Експерт тісно співпрацює із закладом вищої освіти та бере участь у дослідницькій та міжшкільній творчій діяльності.
Словаччина
У цій країні все побудовано в додаткових до вчителювання сферах діяльності. Кожен із чотирьох етапів розширює кількість доступних педагогу ролей. Звання вчителя-початківця отримує кожен, хто працює до двох років у школі. Педагог може проводити уроки та бути класним керівником, проте обовʼязково має наставника та методичну допомогу школи. Викладач, що має більше двох років досвіду, отримав схвальний відгук від наставника й здобув 60 кредитів професійного розвитку, кваліфікується як самостійний вчитель. Він може стати консультантом із питань кар’єри, координатором цифровізації школи, інклюзії, розвитку громадянської свідомості, екосвідомості фахівцем з виховної роботи тощо. За додаткову діяльність отримує суттєву доплату.
Атестований учитель може бути наставником для початківців, освітнім радником, головою предметного комітету, координатором позашкільної проєктної роботи. Проходити атестацію можна за бажанням, але не раніше ніж після п’яти років роботи самостійним учителем. Процедура атестації, яку проводять незалежні професійні асоціації, нагадує сертифікацію в Україні. Вчитель збирає докази педагогічної та методичної діяльності, складає професійний іспит перед комісією та презентує своє портфоліо.
Двічі атестований учитель може стати учасником національних та міжнародних експертних комітетів, проводити дослідження, долучатися до створення підручників, впроваджувати програми професійного розвитку. Членами атестаційних комісій стають лише двічі атестовані вчителі. Ця опція стає доступною через п’ять років роботи атестованим педагогом. Друга атестація перевіряє нові якості: здатність бути лектором та експертом, а також навчати колег. Проходити її має право лише особа з освітнім рівнем не нижче магістра. Атестації також гарантують перехід на вищу зарплатну категорію, ніж на попередньому етапі. Учитель, який успішно склав це випробування, до базового окладу отримує додатково не менш ніж 250 євро.
Рівні можуть надаватися після оцінки навичок. Вчитель отримує мікросертифікат, що дає змогу розподілити компетенції для більш детального їх опанування, обирати сфери уваги, що відповідають потребам педагога. Головним при цьому є механізм забезпечення якості, що гарантує якість мікросертифіката: наприклад, збір доказів володіння навичками через виконані роботи та відео, які потім оцінює рецензент.
Японія
У Японії існує 9 рівнів сертифікації і всі вони пов’язані переважно з управлінським та лідерським потенціалом. Професія вчителя тут дуже престижна, шанована і дає дохід, що вищий за середню зарплату. Отримати таку посаду непросто, навіть за відповідної освіти. Кандидати повинні скласти серію багатоетапних конкурсних іспитів, щоб мати право на постійну посаду вчителя в державному закладі. Їх може бути до шести. Перевіряють загальні знання, знання з предмета викладання, педагогічні компетенції, а інколи до тестів та співбесід додаються написання есе і тести на здібності.
У країні є понад 250 афілійованих шкіл, які надають можливості для отримання інноваційного педагогічного досвіду кандидатам у вчителі.
Ті, кого взяли на роботу до звичайної державної школи, мають випробний термін протягом першого року. Під наглядом наставника вони проходять річну програму підвищення кваліфікації для новачків. Вихователь – єдина можлива додаткова посада для початківця.
Частиною діяльності вчителя є спільний аналіз уроків. Разом педагоги визначають, як їх покращити. Вони працюють групою над підготовкою конкретного уроку на тему, з якою учні мали труднощі. Розроблений урок потім один педагог викладає, а інші спостерігають (у класі або онлайн).
Головний учитель класу управляє групою педагогів, що викладають у певному класі (за обов’язками близький до нашого класного керівника). Висококваліфікований вчитель консультує колег щодо особливостей предмета або виховних ситуацій, а також координує груповий аналіз та підготовку уроків. Міжшкільні групи висококваліфікованих учителів та дослідників удосконалюють свої ідеї в пілотних класах. Це може тривати від місяця до року й завершується проведенням публічного дослідницького уроку. Його переглядають онлайн сотні вчителів, що сприяє розвитку міжшкільних учительських мереж.
Старший учитель допомагає адміністрації в управлінні школою, може бути наставником для початківців. На відміну від заступників продовжує вчителювати. Заступник директора відповідає за певну сферу адміністрування та управління школою. Головний заступник директора – це фактично директор у нашому розумінні, проте є школи, де немає директора, а всім керує головний заступник.
Учителі, які бажають стати керівником школи, повинні вступити до професійної аспірантури з педагогіки та здобути ступінь магістра саме за спеціальністю "Керівник школи". Очікується, що майбутні директори опанують теорії лідерства та продемонструють практичні й прикладні навички, необхідні для виконання лідерської ролі в школі. Існують також конкретні вимоги до директора, встановлені Радою з питань освіти. Зокрема, потрібно скласти іспит комісії на рівні перфектури. Директор – це публічна особа, яка займається стратегією і тактикою школи, а не рутинними справами.
Сінгапур
У країні розгалужена система горизонтальних та вертикальних категорій. Визначитися з напрямком розвитку є не привілеєм, а обов’язком кожного педагога. Перша кар’єрна сходинка в цій країні – посада вчителя. Близько 60 % шкільних викладачів належать до цієї категорії. Через п’ять років роботи вони можуть після консультації зі своїми керівниками обрати один із трьох напрямків горизонтального розвитку. Якщо вчителя визнають не готовим до додаткового навантаження, доведеться почекати. Після вибору напрямку вчителі отримують підтримку наставника протягом перших трьох років. Під час вибору враховують побажання педагога, проте якщо керівництво вважає, що вчителю більше підходить інша діяльність, його переводять туди.
Експертний напрямок розроблений для виховання експертів у школі, які опікуються колегами. Він найпопулярніший серед учителів, адже ті, хто досягає найвищих результатів, заробляють стільки ж, скільки керівництво шкіл. Вертикальні категорії на цьому напрямку: старший учитель, провідний учитель, експерт, головний експерт.
Лідерський напрямок – кадровий резерв, майбутні менеджери шкіл. Кожен четвертий учитель Сінгапуру обрав цю програму. Вона має чимало рангів: керівника з певного предмета, завідувача кафедри школи, заступника директора, директора. Цей напрям передбачає й підвищення за межами школи: керівник кластеру та директор з питань освіти.
Науковий напрямок орієнтований на тих, хто бажає стати дослідником та розвивати знання з певної предметної галузі. Зазвичай таких менш ніж 1%. Очікується, що фахівці мають або здобувають докторський ступінь, тобто це одночасно вчителі та науковці: старший науковий фахівець, провідний науковий фахівець, головний науковий фахівець.
Раніше OBOZ.UA розповідав, з якого предмету українські вчителі показали найгірший результат на сертифікації.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!