"У школах існує культура безкарності". Лікарчук показав інший бік трагедії в Шаргороді і порадив учителям "не танцювати перед учнями"

Освітній експерт Ігор Лікарчук вказав на інший бік трагедії у Шаргороді, де вчителя підозрюють у вбивстві двох своїх учнів. Він звернув увагу на те, що у школах існує культура безкарності, а цей випадок став дзеркалом усієї системи освіти, де вчитель опинився беззахисним перед цькуванням.

Відео дня

У дописі у Facebook Лікарчук вказав, що нині в Україні немає правових механізмів для ефективної реакції школи на деструктивну поведінку учнів. Так, вчитель обмежений у засобах впливу на учня "педагогічною бесідою" та консультацією шкільного психолога. Директор не має права відсторонити дитину від навчання чи виключити зі школи, а будь-яка спроба "покарати" сприймається як порушення "права на освіту".

Лікарчук зауважує, що учні швидко відчувають, що їхня агресивна поведінка лишається безкарною і максимум, що їм зроблять, – це викличуть батьків до школи. У більшості випадків дорослі стануть на захист дитини, а залучення поліції чи відповідних служб зазвичай особливим успіхом не завершується.

"Ефект присутності поліцейського в школі не дав тих результатів, на які очікували. У більшості випадків – це високооплачуваний вахтер у поліцейській формі. Фактично у багатьох наших школах сформувалася культура безкарності: правила шкільного життя поза розмальованими освітніми просторами диктують не педагоги і адміністрація, а ті, хто голосніший, нахабніший, жорстокіший. Або чиї батьки багатші чи впливовіші і мають "чорного рота", – пише Лікарчук.

У такому разі жертвами стають не лише однолітки, але й вчителі, а право на освіту одного учня обертається відсутністю права на безпечне середовище для інших учасників освітнього процесу.

Водночас однією із причин подібної поведінки учнів стає "дитиноцентризм", де вчитель має бути школяреві другом, куратором, "сервісом", "надавачем послуг", проте позбавлений права вимагати. Лікарчук зауважує, що це "дитиноугодництво", яке руйнує школу зсередини й примушує вчителя постійно принижуватися. Зокрема, він нагадав про танці вчителів перед учнями, батьками й адміністрацією на урочистих лінійках.

"Якось мав нагоду чути, як коментували старшокласники ці танці, іронічно спостерігаючи за виписуванням на асфальті шкільного подвір'я різних танцювальних "па" молодими й не молодими вчительками. Мені соромно і прикро повторювати почуте. Тим більше, що так говорили про вчителів", – ділиться освітній експерт.

Він зазначив, що вчителі можуть танцювати досхочу, проте не перед учнями. "У прямому і переносному розумінні цього слова", – додає Лікарчук.

Він також розповів своє бачення, що робити у ситуації, яка склалася.

По-перше. Необхідно законодавчо закріпити право школи на санкції стосовно окремих учнів та їхніх батьків. Відсторонення від занять, виключення зі школи, ініціювання (можливо і накладання) штрафів на батьків, за те, що не виховують своїх дітей. Це потрібно як для покарання, так і для захисту всієї шкільної спільноти від агресорів.

По-друге. Відновлення авторитету учителя не на рівні гасел і закликів, яких також немає, а на юридичному рівні. Досить вважати учителя цапом-відбувайлом за всі прорахунки у вихованні дітей сімʼєю та суспільством.

По-третє. Зміна суспільного дискурсу. Школа – не сервіс із утримання недорослів для протирання штанів, не зручне місце для збалансованого харчування, не розважальний центр. Це місце, де навчають і виховують, а не догоджають.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що на Вінниччині знайшли мертвими двох школярів, їм було завдано ножових поранень.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!

Україна Освіта в Україні вчитель школа Ігор Лікарчук