"Синдром відмінниці я вилікувала". Українська випускниця, яка склала НМТ на 795 балів із 800, – про секрет успіху, єдину помилку і поради вступникам

Випускниця Софія Стефанишин з міста Вишневе Київської області отримала 600 балів з трьох предметів на національному мультипредметному тесті у 2025 році. Ба більше, вона склала четверту дисципліну на 195 балів, тож була за крок до 800.
В ексклюзивному коментарі OBOZ.UA майбутня студентка поділилася, як їй вдалося отримати такі високі бали. Вступниця також дала поради учасникам іспиту, які готуються до його складання, і закликала їх вірити в те, що досягти мети – реально.
– Софіє, вітаємо з такими результатами! Ви одна з небагатьох вступників, які отримали 600 балів з трьох предметів і були за маленький крок від 800. Зокрема, склали математику, на яку цьогоріч багато нарікали. Поділіться своїми враженнями від іспиту. Наскільки важко було його проходити? Що було найскладнішим за чотири години?
– Щиро дякую за вітання! На щастя, мій іспит минув, на мій погляд, ідеально: жодних тривог чи технічних проблем та прекрасні екзаменатори, які всіляко підтримували нас упродовж тестування. Я складала екзамен 19 червня, на наступний день після урочистого вручення атестатів у школі. Серед своїх однокласників мені випала нагода бути останньою, тому наслухала різного від друзів та людей у соцмережах і втомлена очікуванням, дещо хвилювалася, звісно. Проте до центру тестування я заходила усміхненою, бо цей шлях підготовки нарешті добігав до свого завершення — як тут не радіти!
На моєму шкільному шляху десятки олімпіад та конкурсів, тому сам формат іспиту мене аж ніяк не лякав. До того ж за цей навчальний рік було пройдено безліч тренувальних тестів, мені видавалося, що я готова до всього. Єдине, що могло збити мене з пантелику, – технічні проблеми, проте обійшлося без них. Українську мову написала за 15 хвилин, математику – орієнтовно за пів години. Найбільше не можу терпіти перевіряти щось по кілька разів (я холерик, люблю, аби все було швидко й чітко!), проте цього разу перечитала всі свої відповіді тричі, із математики навіть встигла перерахувати кількома способами, аби впевнитися. Перевіряла насправді довше, аніж розв’язувала: мені було би шалено образливо припуститись помилки через неуважність.
Питання першого блоку виявилися набагато легшими, аніж я очікувала, тому виходила на перерву щасливою, що пів іспиту вже позаду. Другий блок зробила теж за пів години, але удвічі довше перевіряла. Деякі завдання з історії були досить цікаво сформульованими, тому вагалася. Визнаю, що у відповідях із цього предмета була впевнена найменше. Найскладнішим, безсумнівно, було натиснути кнопку "Завершити тестування" – я навіть попросила екзаменаторку підійти до мене, бо дуже хвилювалася випадково зробити щось не так. Заплющила очі на ті кілька секунд завантаження результатів і подивилася на екран крізь розтулені пальці. Стільки разів уявляла цей момент упродовж року, але щастя, змішане із неочікуваністю, усе одно було зі мною.
– У чому саме ви помилилися в українській літературі, що не вистачило отримати 200 балів?
– Коли складала іспит із літератури, вагалася в кількох питаннях, але підозрюю, що все ж помилилася в питанні з видами комічного в уривку із п’єси Івана Карпенка-Карого, який треба було аналізувати. Зізнаюся, що це моя ахіллесова п’ята: не надто люблю цю тему, бо часом мені складно простежити тонку межу між гумором та іронією, як було в тому завданні. Але ця помилка мене аж ніяк не засмутила, хоча багатьом так може видаватися. Синдром відмінниці до закінчення школи успішно вилікувала, тому радію своєму результатові, нехай і з однією помилкою!
– Чи очікували ви на такі результати?
– Очікувала! Очікувала, бо наполегливо готувалась і знала, що все можливо вивчити, без упину це повторювала і собі, і людям довкола.
– Як довго ви готувалися і чи користувалися послугами репетиторів?
– Активну підготовку почала у вересні, із кожного предмета мала заняття з репетиторами. Однак я мушу зауважити, що вже на початку року мала високий рівень знань, тому щось повторювала, систематизувала, а десь поглиблювала знання. Левова частка будь-якої підготовки – це самоосвіта, а вона завжди наявна в моєму житті, адже без цього розвиток неможливий. Із української мови та літератури я завжди брала участь в олімпіадах та конкурсах, тому підтягувала ті теми, які знала гірше; розширювала словниковий запас, учила нові фразеологізми та постійно практикувалася на тестах.
Уже кілька років поспіль у моєму житті присутня журналістика, тому рутиною стало написання й редагування текстів, що, звісно, теж було частиною практики. Математику завжди любила, на початку повномасштабного вторгнення чи не єдине, що хоч трохи мене відволікало, – розв’язування квадратних рівнянь. А цьогоріч я розв’язувала тести, параметри й задачі будь-де: і на уроках у школі, і дорогою в інше місто, і навіть часом за кавою з подругами.
Історія – це те, без чого ми як громадяни не можемо існувати. Любити державу – це знати шлях її становлення, тому вчила історію із цією думкою в голові. А ще я оточена олімпіадниками з історії, тому навчання було зі мною завжди. Моя підготовка була далеко не такою, якою я її собі уявляла, але для мене це стало підтвердженням, що для кінцевого успіху не все на шляху має складатися ідеально.
– Які поради ви б дали вступникам, які в майбутньому складатимуть іспит? На що звернути увагу в підготовці та складанні самого іспиту?
– Найперше, найцінніше і водночас найскладніше – повірте, що досягнути вашої мети реально. Не "нашаровуйте" життя довкола підготовки, а навпаки, раціонально інтегруйте підготовку у ваше життя. Люди, які вперше чують про мої результати, переконані, що я не мала особистого життя, проте це абсолютна протилежність дійсності.
Я встигала відвідувати молодіжні проєкти, брати участь і перемагати в олімпіадах, відвідувати культурні та освітні події і навіть співзаснувала медіа та націєцентричну спільноту "Осоння", разом із якою ми несемо важливі для громадянського суспільства ідеї. Усе можливо! Знайте свої сильні та слабкі сторони, знайте, що працює саме для вас! Скажімо, я не запам’ятовую матеріал за допомогою довжелезних конспектів, натомість мені допомагають у вивченні асоціації, схеми, переказування матеріалу комусь.
Зробіть практику та повторення матеріалу частиною вашої рутини. Я регулярно редагувала тексти, повторюючи у такий спосіб правила з української мови, слухала історичні подкасти та обговорювала твори з української літератури з подругою. Із цього випливає не менш важливе – оточення. Для мене найскладнішим у підготовці став далеко не академічний складник, а моральний. Звичайно, іспит – це постійний тиск, певна невідомість, багато стресу через страх не виправдати чиїхось і своїх очікувань. Не знаю, як би пройшла цей шлях без друзів, які були впевнені в мені подекуди більше, ніж я сама! Мені так поталанило бути оточеною освіченою та свідомою молоддю, у нас навіть була звичка виправляти одне одного, бо так усі краще запам’ятовували матеріал. Люди – це опора.
Наприкінці підготовки я виписала для себе ті теми, які маю повторити, аби бути впевненою у своїх знаннях (це формули, наголоси, які завжди забувала; деталі сюжетів, історичні подробиці). Учителі та учні часто радять відпочити за день до іспиту – і це цінна порада! Проте впродовж періоду очікування свого 19 червня я повторювала те, у чому ще вагалася, переглядала свої виписані помилки, і це додавало мені впевненості.
У день іспиту час відчепитися від себе: ви пройшли цей шлях, і ось останній ривок.
– Ви складали НМТ, тож за логікою, вступатимете до українського закладу вищої освіти. Який виш та спеціальність ви обрали?
– ЗВО я обрала для себе ще у восьмому класі, коли почула від однієї дівчини, за якою стежила тоді, про НаУКМА. Відтоді я жодного дня не вагалася у своєму виборі. Цінності та спільнота – те, що так близько мені до душі в Могилянці. А ось обрана спеціальність напряму пов’язана з моїм життям та діяльністю поза навчанням – PR та зв’язки з громадськістю.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що випускник з Буковини зруйнував стереотип про низьку якість освіти в селах, адже набрав 600 балів на НМТ-2025.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!