Відео дня
Від статус-кво до робореволюції: 5 сценаріїв того, як може змінитись освіта до 2030 року
До 2030 року освіта може жодним чином не змінитись, а може змінитись кардинально. Експерти провідної світової платформи аналізу ринку впливу HolonIQ розглядають п'ять можливих сценаріїв розвитку сфери.
Один із найбільш сміливих – освітня робореволюція. Якою буде роль технологій у навчанні, чи залишаться актуальними традиційні школи та університети та як змінюватимуться вимоги до вчителів – про головні прогнози HolonIQ пише "Освіторія".
Сценарій № 1: освіта по-старому
Головна ідея. Країни з розвиненою економікою переживають демографічну кризу. Їм бракує робочої сили, відповідно, зростає попит на освічених працівників із країн, що розвиваються. Позитивні наслідки – поліпшення продуктивності праці та глобальної рівності доходів.
Якою буде освіта за такого сценарію:
Традиційні заклади освіти лишаться, але вони стануть більш технологічними. Виші, яким бракуватиме ресурсів на технологізацію, будуть об'єднуватися з іншими або закриватися.
Запит буде на ті виші, де студенти зможуть швидко отримати прикладні навички для нових або технологізованих індустрій.
Шкільна освіта та формальна вища освіта будуть лишатися дорогими, але брак інновацій у сфері все одно буде відчутним. Тому інвестори підтримуватимуть альтернативні моделі навчання.
Триватиме зростання попиту на англійську мову.
Сценарій № 2: регіональне піднесення
Головна ідея. Регіональна інтеграція між країнами, що розвиваються, стає інтенсивнішою. Вони об'єднуються, щоб разом вирішувати унікальні регіональні проблеми та водночас зберегти свої культурні особливості.
Якою буде освіта за такого сценарію:
Країни будуть узгоджувати свої навчальні програми, ділитись навчальними ресурсами. Будуть визнавати у своїх регіонах кваліфікацію вчителів, створять мережі для їхнього професійного розвитку, зокрема і програми обміну.
Країни Азії, Африки та Близького Сходу сформують найбільше альянсів – таким чином вони боротимуться з "відтоком мізків" на Захід. Завдяки цьому у країнах покращиться якість освіти та з'являться більше перспективних робочих місць для освічених працівників.
Формат змішаного навчання (офлайн та онлайн) ставатиме все популярнішим в межах регіонів.
З’являться регіональні "хаби талантів", де країни з нестачею робочої сили зможуть наймати спеціалістів.
Сценарій № 3: глобальні гіганти
Головна ідея. Глобалізація посилюється. Надавачі вищої освіти об'єднуються, щоб змагатися з мегаорганізаціями на глобальному освітньому ринку. Звичною стає "освіта без кордонів", яка відповідає запиту на мобільність і технологічність у навчанні.
Якою буде освіта за такого сценарію:
Учні та студенти в країнах, що розвиваються, навчатимуться здебільшого через смартфони. Кордони між освітою та технологіями розмиваються все більше.
Все менше людей хотітимуть вчитися у звичайних університетах. Похвалитися студенатми зможуть лише ті виші, що розвиватимуть інновації та займатимуть власним брендом.
Школи лишаться з підтримкою урядів. Але навчання зміниться – воно буде максимально технологізованим і персоналізованим. Батьки та вчителі зможуть отримувати інформацію про результати учнів у реальному часі через ґаджети.
Сценарій № 4: рівний рівному, або P2P
Головна ідея. Взаємозв’язок між людьми зростає завдяки технологіям, а от рівень довіри до інституцій – знижується. Зростає попит на альтернативне навчання.
Якою буде освіта за такого сценарію:
Ведучим у навчанні стане персональний обмін знаннями онлайн між рівними (peer to peer, або P2P). Це модель мережного навчання, коли учасники навчального процесу вчать одне одного. На зміну вертикальній моделі "викладач – студент" приходить горизонтальна "студент – студент".
Відіграватимуть важливу роль "мікрозавдання" – регулярне навчання, інтегроване в щоденну рутину.
Діти продовжать навчатись у класах, навчальні плани лишаться незмінними. Однак зросте роль глобальних платформ з рекомендаціями, рейтингами та перекладами матеріалів.
Сертифікати про завершення якихось курсів та програм стануть популярнішими за дипломи. Студенти самі обиратимуть, які знання та навички здобувати, а не орієнтуються на університетську програму.
Працівники постійно підвищуватимуть кваліфікацію і здобуватимуть нові знання. Найбільший попит матиме гнучке та персоналізоване навчання.
Сценарій № 5: освітня робореволюція
Головна ідея. Економічно розвинені країни послуговуються штучним інтелектом, щоб компенсувати брак робочої сили в багатьох галузях промисловості. Все більше рутинних завдань автоматизуються.
Якою буде освіта за такого сценарію:
Більшість дорослих матимуть "всюдисущих тренерів" онлайн – віртуальних репетиторів, менторів, учителів. Такі викладачі спиратимуться в організації занять на прогрес, вподобання і побажання своїх студентів.
Університети персоналізуватимуть освіту для своїх студентів. На вимогу вони надаватимуть експертизу та сприятимуть обміну знаннями в спільноті.
Шкільні вчителі матимуть віртуальних асистентів, щоб стежити за навчальним прогресом дітей та ефективністю програми. А ще стежити за відвідуваністю, виставляти оцінки за тести. Вчитель зможе максимум уваги приділяти саме викладанню. Результати дітей батьки і вчителі будуть дізнаватися у реальному часі онлайн.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
Онлайн-навчання спонукало українських школярів більше займатися спортом та хобі. Водночас кожен другий учень хоче вчитися все ж за партою, а не комп'ютером. І чим молодша дитина, тим менше у неї бажання займатися дистанційно. Про це йдеться у дослідженні про вплив пандемії коронавірусу на дітей в Україні.
Більш ніж половина українців негативно ставиться до дистанційного навчання. Порівняно з минулим роком, зросла і кількість тих, хто вважає онлайн-навчання небезпечним для психіки дітей.
При цьому в Україні – бум на приватні дистанційні школи. Багатьом батькам не подобається ні організація навчання на "дистанційці", ні якість знань. Тому деякі почали замислюватись про альтернативні форми навчання, і одна з таких – приватні дистанційні школи.