Вкладиш чи вкладка? Як правильно говорити українською

Ви розгортаєте журнал і бачите там додатково постер, або розкриваєте упаковку з жуйкою і знаходите там папірець із колекційною картинкою. Як ви назвете такий вкладений предмет українською мовою – вкладиш чи вкладка?

Відео дня

OBOZ.UA вирішив розібратися із цим питанням і з’ясував: правильна відповідь тут лише одна. І це іменник "вкладка". Цим словом можна назвати вкладений у книжку, журнал, газету або, наприклад, жуйку додатковий аркуш; детальну інструкція та вказівки про застережні заходи для складної чи небезпечної продукції, що зберігається в упаковці; вкладну деталь у машині.

Цікаво, що слово "вкладиш" теж можна зустріти у словниках, але з ним є декілька проблем. По-перше, словники маркують його лише я технічний термін: "гребінчастий вкладиш", "вкладиш підшипника". По-друге, вживання такого слова радять уникати мовознавці. По-третє, воно сформоване непритаманним українській мові шляхом.

Проблема полягає у суфіксі -иш-, за допомогою якого утворюється слово "вкладиш". В українській мові цей суфікс майже не використовується в іменниках. Зустріти його можна хіба що у прізвищах на кшталт Василишин, Дмитришин, Ковалишин, Павлиш, Чернишенко тощо.

Зате в російській таких іменників повно. Так називають різного роду дитинчат: малыш, воробышек, Його використовують для утворення назв істот та предметів: подкидыш, выкормыш, вкладыш, поскребыш, заморыш, голыш, опарыш. З допомогою цього суфікса описують результат якоїсь дії: выигрыш, проигрыш, катышек, натоптыш.

Отже, слово "вкладиш" в українській мові є очевидним наслідком зросійщення. Тому його краще замінити більш питомим відповідником "вкладка". Навіть у технічних текстах.

Раніше OBOZ.UA на прикладі кози із казки пояснював, у чому різниця між словами "мимохідь" і "мимохіть".

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.