"Я не питаю поради у вихователів, як мені виховувати моїх дітей": допис української мами викликав дискусію в мережі

Українська мама, консультантка з позитивної психотерапії та сімейного консультування Таня Солодка спричинила дискусію у соціальній мережі Facebook. Так, у дописі вона вказала на те, що не питає порад у вихователів, як виховувати своїх дітей. Жінка зазначила, що дотримується такої думки через різницю у динаміці взаємодії, адже педагоги не знають дітей так, як їх знає мама.

Відео дня

Солодка пояснює, що вихователь працює з групою вихованців, де є розпорядок, чіткі рамки та ролі, дистанція. Тож, у садку діти інші – більш зібрані, менше протестують та більше відповідають очікуванням від них. Про це психологиня написала у дописі у Facebook.

"Я не питаю поради у вихователів, як виховувати мені моїх дітей. Не тому, що я не поважаю його чи її досвід. А тому, що динаміка взаємодії зовсім інша і вона/він не знає мою дитину такою, якою знаю її я. Поясню в чому різниця. Вихователь працює з дитиною в структурі: група дітей, розпорядок, чіткі рамки, ролі. Там є дистанція. Там дитина інша. Більш зібрана. Менше протесту. Більше відповідності очікуванням", – сказала Солодка. 

Вона зазначає, що що побудувати дисципліну з групою дітей легше, ніж із однією чи двома. Причина полягає в емоційній дистанції, адже з чужими дітьми дорослі тримають певну роль, діють раціональніше, не включаються в кожну сльозу або протест. 

Крім того, у групі спрацьовує соціальна динаміка, адже хлопчики та дівчата підлаштовуються одне під одного. Таким чином, легше вводити правила, бо є чітка структура, рутина й менше "торгу". Водночас, з власною дитиною все інакше, бо батьки включаються емоційно, їх легше зачепити. 

"Роль "я тут веду" і "я відповідаю за групу" різна роль. Друга включає відповідальність, але без особистої історії, тригерів чи болю, який часто активується у батьків при взаємодії з власною дитиною. І знову таки, важливо розуміти, що тут ніхто не кращий, ніхто не гірший – просто це все про різне", – додає Солодка. 

Вона пояснює, що вдома дитина росте не тільки як учасник системи, а як особистість. Вона вчиться бути собою, привʼязаності, та тому, що її можуть витримати навіть у найскладніших станах.

"Тому, коли мені кажуть: "У садочку він ідеальний, а вдома наче підмінили". Я відповідаю: "Це означає, що вдома він почувається в безпеці", – розказує фахівчиня. 

За її словами, вихователь може дати зворотній звʼязок про поведінку, помітити патерни, проте як виховувати – не його відповідальність. Тож саме батьки знають, що справді важливо у стосунках з їхньою дитиною.

Користувачі соцмережі розділилися у своїх поглядах щодо такої думки. 

"Дурня і перекладання відповідальності з хворої голови на здорову. Робота у парі з вихователем, вчителем – ось запорука успіху". 

"Дуже в тему пост, дякую! Як раз останнім часом дуже багато думаю, як все ж таки не "включатися" в постійні протести. Сто разів обіцяю собі бути, як кремень, але кожного майже разу мій 7-річка знаходить нові й нові тригери для мене. Прям відчутно вже розуміє, куди тиснути, щоб больніше".

"Прочитала спочатку коментарі, а потім сам допис і взагалі не зрозуміла, чому палка дискусія завелася. Дійсно, люди інтерпретують все на свій лад, чують те, що тригерить. Якими ж треба бути психологам нам усім у цьому житті".

Раніше OBOZ.UA розповідав, як працює чоловік-вихователь у дитсадку Луцька та чому батьки вважають його унікальним.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!