Як навчити дитину приймати поразку та які фрази ніколи не можна їй казати
Нерідко, коли діти отримують поразки, батьки намагаються захистити своїх синів та доньок від гірких емоцій. Проте дорослі не завжди будуть поруч, тож рано чи пізно малюкам доведеться зіткнутися з такими ситуаціями сам на сам.
Для того, щоб навчити дитину приймати невдачі, варто подавати власний приклад. Тож якщо дорослі емоційно реагують на неприємності, таку ж поведінку будуть переймати й діти. А коли тато або мама не впадають у відчай і шукають альтернативу, це відкладатиметься і на сприйнятті малюка, пише Освіторія.
Водночас батьки мають давати дітям можливість безпечно виплескувати свої емоції. Адже дитині будь-якого віку важливо бути впевненою, що її люблять не лише тоді, коли вона перемагає, але й приймають, коли вона програє.
Які фрази не можна казати та чого не варто робити батькам у разі невдачі
- Перекладати відповідальність з дитини на зовнішні чинники
Наприклад, якщо малюк бігає по квартирі, він може вдаритися об предмети, які там стоять. У такому разі не потрібно сварити стіл або стілець і звинувачувати його у тому, що він вдарив дитину. Натомість краще дати пораду на кшталт: "Скидай швидкість, коли біжиш біля столу".
- Захищати від невдач
У випадку поразки батьки намагаються усіма способами убезпечити сина або доньку від усього, що може викликати негативні емоції. Натомість важливіше навчити дитину справлятися з життєвими труднощами, і зробити це якомога раніше. Наприклад, акцентувати на тому, що немає нічого страшного, що друг прибіг першим до гойдалки або переміг у грі.
- Говорити "Головне не перемога, а участь"
Ця фраза не мотивує дітей. Натомість варто пояснити, що завдяки проміжному результату і докладеним зусиллям малюк все ж таки зможе дійти до головної мети. Крім того, можна говорити про поразку у позитивному ключі. Наприклад: "А що класного сталося, поки я йшов до результату? А що я вивчив такого, що стане мені в пригоді в майбутньому?".
- Стримувати негативні емоції
Емоції, які діти не виражають, можуть призвести до психосоматичних проблем. Зокрема, до розладу роботи шлунково-кишкового тракту або серцево-судинної системи. Якщо малюк злиться, психує або кричить – варто дозволити йому це все проявити.
- Знецінювати успіх
Дорослим не варто ставити занадто високу планку, адже тоді дітям буде складно радіти будь-яким результатам. Це нерідко стосується оцінок у школі, коли хлопчик або дівчинка отримали 10 балів, а батьки питають: "Чому не 12?". Таким чином у підлітків виникають комплекси, що вони ні на що нездатні, тож не варто нічого й пробувати.
У таких випадках варто навпаки похвалити дитину й зауважити, як сильно вона старалася і як багато для цього працювала.
- Робити всю роботу за дитину
Це може призвести до негативних наслідків. Зокрема, відобразиться на виконанні складних завдань і підліток обиратиме більш легкі. Втрату мотивації та бажання, щоб спробувати щось зробити. А промахи будуть сприйматися як трагедія, що впливатиме на успіхи в інших сферах.
Раніше OBOZ.UA розповідав, з якого віку варто розвивати емоційний інтелект у дітей.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!