Як зрозуміти, що у дитини підвищена тривожність
Хто з батьків не стикався з ситуацією, коли гонитва за гарними оцінками, десяток гуртків і секцій, факультативи та репетитори замість того, щоб допомогти школяреві в навчанні починали йому заважати, відверто перевантажуючи дитину? На жаль, неврози і зриви серед школярів - це досить часте явище, особливо, якщо йдеться про старшокласників.
Як стверджують психологи, якщо дитина перебуває в стані неврозу або підвищеної тривожності, вирішити проблему відпочинком або додатковим сном вже не вийде. На жаль, невроз або підвищена тривожність - це проблема психологічного характеру і тут вже не обійтися без допомоги психологів, а часом й психіатрів.
Однак, якщо придивитися до поведінки старшокласників можна завчасно помітити ознаки неврозу і підвищеної тривожності і вжити заходів не чекаючи, коли ситуація вийде з-під контролю.
Отже, як зрозуміти, що у школяра підвищена тривожність?
Замкненість
Одна з ознак депресії або неврозу - бажання підлітка закритися від усього світу. Такі підлітки, як правило, практично припиняють спілкуватися з членами своєї родини. Весь вільний час вони проводять або в своїй кімнаті, або поза домом, безглуздо гуляючи вулицями міста в компанії однолітків.
Забудькуватість
Підлітки у яких спостерігається підвищена тривожність, як правило, починають проявляти ознаки забудькуватості. Залишаючись вдома самі на ніч вони можуть по кілька разів перевірити чи закриті вхідні двері. Вони повертаються додому, щоб перевірити чи вимкнули чайник або праску, вони запросто можуть вийти з дому без гаманця або мобільного телефону.
Нервозність
Як правило, якщо у підлітка спостерігається підвищена тривожність, говорити з ним на спокійних тонах практично неможливо. Такий підліток досить швидко втрачає контроль, переходить на крик, обриває розмову як тільки тема заходить в неприємне для нього русло і всіляко дає зрозуміти, що з ним потрібно спілкуватися з огляду на його непростий характер.
Відсутність апетиту
Підліток, у якого спостерігається підвищена нервозність або підвищена тривожність фактично повністю втрачає апетит. Такі школярі дуже сильно худнуть за досить короткий проміжок часу і будь-яка спроба батьків втрутитися в ситуацію, натикається на серйозний опір з боку підлітка.
У цій ситуації найпростішим і найдієвішим вирішенням проблеми стала би відверта розмова з підлітком. Якщо ж розмова не виходить або ви бачите, що підліток не хоче йти на контакт - подумайте про те, щоб звернутися за допомогою до психолога.