Замкнене коло. Кандидат наук пояснив, як університети гальмують якість освіти в Україні, та запропонував рішення

Вищі навчальні заклади в Україні постійно наголошують на тому, що покращують якість освіти і разом з цим кажуть, що ця якість потребує поліпшення. Через це виникає замкнуте коло, яке насправді гальмує розвиток вищої освіти. Одним з основних факторів того, що вища освіта насправді не розвивається, є застарілі університетські програми.

Відео дня

Вони заважають досягнути бажаної якості освіти. На цьому наголошує кандидат економічних наук, заступник директора Академії вчительства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Євген Ніколаєв у статті для ZN.ua.

Освітянин назвав чотири основні, на його думку, проблеми у вищій освіті в Україні.

Перша – короткі навчальні дисципліни. Інформацію з багатьох предметів студенти сприймають "по верхах". Зазвичай протягом семестру на курсі вивчають 7-8 дисциплін, кожна з яких має дуже нмалу кількість лекцій і семінарів.

Тому студент приділятиме значну увагу двом чи трьом предметам, але й вони є короткими.За цей час педагогм складно розкрити матеріал, глибоко зануритися в нього і міркувати над нюансами.

Альтернативою, за словами Ніколаєва, може бути опанування студентами лише, напирклад, чотирьох курсів за семестр. Тоді кожна навчальна дисципліна стає більшою за обсягом, у неї з’являється достатньо часу на ретельне опрацювання матеріалу.

Другою проблемою є невизначеність реальних цілей багатьох дисциплін. Опис цілей певної, зазвичай доволі короткої, навчальної дисципліни в окремих університетах може зайняти дві-три сторінки тексту. В такому описі неможливо зрозуміти, яких результатів студент дійсно має досягти.

Розв’язанням цієї проблеми, на переконання педагога, може бути розробка програм університетських дисциплін за певним алгоритмом, відомим як "зворотний дизайн курсу".

Тобто спочатку викладачу слід описати, які результати мають отримати студенти після завершення курсу, а потім зрозуміти, які дії студентів продемонструють, що вони дійсно домоглися цих результатів.

Протягом семестру студенти мають навчитися виконувати контрольні завдання. А у кінці педагог має підібрати той матеріал, з яким студенти працюватимуть в аудиторіях і вдома в рамках сформульованих на попередніх кроках завдань.

Третя проблема – формат семестрових екзаменів. Зазвичай екзамени є письмовими, їхня частка у підсумковій оцінці за курс становить 40 або 50 балів із 100, інші 50-60 балів студент отримує впродовж семестру. Тобто протягом семестру можна нічого не робити, спробувати списати на іспиті й завдяки високій вазі іспиту в загальній оцінці отримати "задовільно".

На переконання Ніколаєва, цей підход потребує змін. Наприклад, щоб студент отримував 80% своєї підсумкової оцінки за навчання під час семестру, і лише 20% – на екзамені.

Четвертою проблемою є низький статус письмових студентських робіт — недостатня кількість різноманітних текстів, написаних студентами, які навчаються на суспільних та гуманітарних спеціальностях. Викладач ХНУ наголошує, що письмові роботи мають бути центральним видом навчальної діяльності для таких спеціальностей.

Як повідомляв OBOZ.UA, раніше освітня консультантка, яка працює з дітьми з 10 країн, назвала ключову помилку українських школярів під час вибору навчання.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!