"Збирайся вже!" Психологиня назвала 5 звичок батьків, які провокують складну поведінку дітей
Психологиня та мама трьох дітей з Атланти доктор Джазмін Маккой назвала фрази, які говорять батьки і цим несвідомо провокують складну поведінку своїх малюків. За її словами, це трапляється через те, що дорослі неправильно інтерпретують вплив запитань посеред істерики.
Експертка пояснює, що батьки думають, ніби допомагають дитині обробляти інформацію або навчають розв’язувати проблеми, ставлячи запитання, проте під час активної фази істерики це не працює. Про це вона написала на своїй сторінці у соціальній мережі Instagram.
"Посеред істерики їхня префронтальна кора буквально відключається", – говорить вона і додає, що те, що дорослі сприймають як керівництво, натомість перетворюється на тиск. Діти вже емоційно перевантажені і не можуть відповісти.
5 звичок батьків, які провокують складну поведінку дітей
Казати "Збирайся вже! Нам треба йти просто зараз". Краще організувати час так, щоб у дитини були додаткові 10-15 хвилин на виконання завдання, яке їй було поставлено.
Ставити їм запитання на кшталт "Чому ти це зробив?" або "Що сталося?". Вони вимагають виконавчих функцій, до яких діти в цей момент просто не мають доступу. Спочатку треба, щоб дитина заспокоїлася і відчула себе в безпеці. Присядьте біля малюка, скажіть йому, що ви поруч. І тільки коли дитина буде у стані спокою, ситуацію можна обговорити.
Використовувати фрази "Заспокойся" чи "Розслабся" – це має зворотний ефект, адже говорить про те, що їхні почуття неправильні. Замість цього варто сказати: "Я бачу, що ти засмучена, я почекаю, поки ти будеш готова поговорити".
Пропонувати їм вибір, коли істерика вже триває. Тобто в момент емоційного перевантаження питати дитину "Ти хочеш синю чи червону чашку?" дасть зворотний ефект. За словами психологині, прийняття будь-якого рішення вимагає виконавчої функції, яка в цей момент дитині недоступна. Тож збільшення варіантів вибору тільки примножує стрес. Тому в момент істерики треба або тимчасово позбавити вибору: "Ось твоя чашка", або просто зачекати, поки дитина знову зможе обирати самостійно.
Намагатися навчити чи виправити поведінку в моменті, коли дитина ще напружена, а ви – засмучені. Краще зачекати і до зауважень щодо поведінки повернутися тоді, коли обидві сторони будуть до цього готові.
Раніше OBOZ.UA писав про те, що Карпачов пояснив, чому не можна карати дитину за правду.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!