7 культових іграшок 90-х, які насправді були пропагандою

Більшість сучасних батьків не вважають, що іграшки їхнього дитинства були пропагандою. Однак чи так це насправді, адже будь-яка гра формує розвиток мозку, впливає на звички, захоплення, інтереси у майбутньому.
За словами дитячих психологів, іграшки є досить потужним засобом впливу на чиїсь переконання, цінності та поведінку у будь-якому віці. Звісно, не всі ігри були шкідливі чи підступно несли в собі конкретні переконання, проте деякі з них все ж впливали на майбутній вибір професії, погляди на життя та інше, пише сайт YourTango та пропонує перелік 7 культових іграшок з 90-х років, які були пропагандою.
Монополія
Гра "Монополія" була запущена у продаж у 1930-х роках, під час Великої депресії. Ця гра прославляла капіталізм, і люди, що в той момент відчайдушно потребували надії на краще життя – отримали її у грі.
"Монополія" та її спін-оффи (включно з "Монополію-юніор", яка продається дітям віком від п'яти років) були продані тиражем понад 275 мільйонів копій по всьому світу. Проте гра не вчить дітей співпраці, етиці чи справедливій економіці. Вона вчить їх, що гроші – це кінцева мета, багатство виправдовує жорстокість, а перемога вимагає, щоб хтось інший програв.
Пластикові солдатики
Ідея цих іграшок – нормалізувати думку про те, що чоловік має воювати, що війна це нормально. Варто зауважити, що ця пропаганда дієва і досі. Напевно, хлопчиків, які в дитинстві не грали у війну, не існує.
Солдатики, як іграшки були створені у 1700-х роках в Німеччині, щоб відзначити військові подвиги Фрідріха Великого. Перші такі фігурки були зроблені з металу, а вже пізніше – з пластику і стали повноцінними іграшками та відіграли важливу роль у прославлянні мілітаризму для дітей 20 століття. Оновлювався лише дизайн: спочатку це були солдатики та військова техніка з елементами часів Першої світової війни, потім – Другої. Подібні іграшки існують і зараз, бо і війни, на жаль, тривають. Проте фактично роль цих іграшок – нормалізація насильства та образу війни як захопливої пригоди, а не трагедії.
Кухонна техніка і прилади для прибирання
Після закінчення Другої світової війни, коли чоловіки повернулися додому, американський уряд створив образ ідеальної домогосподарки – це витіснило жінок з фабрик назад на кухню. Для пропаганди цієї ролі використовувалася не лише реклама побутової техніки, яка була спрямована на дорослих жінок, а й іграшки для маленьких дівчат, які були копіями дорослих приладів. Це були кухонні приладдя, пилосмоки, праски, плити та духові шафи. Іграшки маскували домашню працю під гру, навчаючи маленьких дівчат, що приготування їжі – це веселе заняття для жінок і неминуча частина їхнього майбутнього.
Барбі
До появи культової Барбі, усі ляльки були немовлятами (пупсами), призначеними для того, щоб навчити маленьких дівчат виховувати своїх майбутніх дітей. Це також було формою пропаганди, яка несла в собі ідею, що кожна жінка має народити. А от Barbie, яка була створена Рут Гендлер та запущена Mattel у 1959 році, стала першою масовою лялькою для дорослих в історії Америки, яка навчала не материнству, а тому, як вони повинні виглядати, одягатися, працювати та робити покупки. Тобто вона була задумана, як показник краси та успіху, але фактично стала пропагандою нереалістичних стандартів зовнішності, гендерних ролей і споживацького стилю життя.
Зараз бренд Barbie відомий своїми різноманітними ляльками та феміністичними ігровими фільмами, але зміни були повільними.
G.I. Joe та подібні бойові фігурки супергероїв
Це також елемент пропаганди військових дій. Створений як герой-захисник, він насправді вчить тому, що сила й зброя – головний спосіб розв’язання проблем.
Ранні версії мали форму та зброю, що імітували солдатів армії, флоту, повітряних сил та морської піхоти, знайомлячи хлопчиків з чотирма видами військ. Успіх фігурок переріс у мультсеріали, фільми та відеоігри, які надихнули кілька поколінь чоловіків стати військовослужбовцями США.
Черепашки-ніндзя
Ці герої Черепашки були створені у 1984 році Кевіном Істменом та Пітером Лердом як пародія на популярні комікси. Перші випуски мали досить похмурий та насильницький сюжет, на відміну від веселого мультсеріалу, який зробив черепашок світовими зірками. У 1987 році компанія "Playmates Toys" почала випуск іграшок, що закріпило успіх бренду у попкультурі, проте фактично вони несли в собі романтизацію бійок і насильства, поданих у легкій, гумористичній формі, що в результаті знижувало критичне сприйняття агресії.
Тамагочі
Ця популярна в ті роки іграшка була створена японською компанією Bandai у 1996 році, а офіційним автором ідеї є Акі Маїта. Думка розробити таку іграшку виникла після того, як авторка побачила дитину, яка намагалася пронести свого домашнього улюбленця до школи. Це і надихнуло її на створення портативного електронного улюбленця, щоб кожна дитина в будь-якому місці і в будь-який час мала змогу турбуватися про когось. Проте фактично це стало ранньою формою прив’язки до гаджетів і цифрової залежності, яка вже тоді формувала модель постійного контролю й споживання.
Раніше OBOZ.UA писав про те, чому дітям не потрібно купувати багато іграшок і як це шкодить їхньому розвитку.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!
