Часто вживають, але не всі розуміють: що означає слово "парадокс"

Часто вживають, але не всі розуміють: що означає слово 'парадокс'

Навіть розмовляючи рідною мовою, ми не завжди правильно вживаємо слова. Прикладом може стати прислівник "наразі", які чимало людей хибно розуміють як "зараз". Так само в українській мові не всі правильно вживають слово "парадокс".

Відео дня

OBOZ.UA вирішив розібратися із цим іменником іншомовного походження детальніше. Для початку дізнаємось більше про його походження.

Слово "парадокс" прийшло до нас зі грецької мови, де воно означає "незвичайний", "неймовірний", "дивний". Складається воно із двох частин. Першою є префікс παρα — "поруч", "біля", "порівняно", а корінь утворено від слова δόξα — "думка", яке, своєю чергою, пов’язане зі словами δόγμα — "положення", "догма" та δοκέω — "вважаю", "думаю". Отже, йдеться про якусь нетипову думку.

Українські тлумачні словники пояснюють іменник "парадокс" так:

  • думка, судження, що різко розходиться із звичайним, загальноприйнятим і протирічить (іноді тільки на перший погляд) тверезому глуздові;
  • нелогічний збіг обставин;
  • несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням.

Інтернет-енциклопедія "Вікіпедія" розширює це тлумачення:

  • порізно істинне твердження чи група тверджень, яке призводить до суперечності або ігнорує інтуїцію;
  • формально логічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки;
  • несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням;
  • думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.
Часто вживають, але не всі розуміють: що означає слово "парадокс"

Але найкраще пояснити слово "парадокс" можуть приклади із нашого щоденного життя. Підійдіть до дзеркала і підніміть праву руку. Ваше відображення в цей час підніме ліву руку. Це парадокс дзеркала – воно наче відбиває вас, але при цьому ж викривлює реальність.

Крилатий латинський вислів Si vis pacem, para bellum ("Хочеш миру — готуйся до війни") також є прикладом парадоксу. Так само, як українська приказка "готуй сани влітку, а воза взимку". Вони побудовані за абсолютно парадоксальною логікою.

Частенько ми стикаємось і з парадоксом вибору – чим більше опцій ми маємо, тим складніше нам вибрати і тим імовірніше, що ми не виберемо нічого. Згадайте про цей парадокс, коли наступного разу стоятимете перед полицею зі, скажімо, крупами в супермаркеті.

Сповнена парадоксів і наука. Наприклад, відомій фізичний уявний експеримент з котом Шредінгера теж є парадоксом. До моменту, коли ми відкриємо коробку, кіт, який сидить у ній із радіоактивною отрутою, є для нас одночасно і живою, і мертвою – перебуває у так званій суперпозиції. Згідно з квантовою механікою, радіоактивне ядро може бути одночасно і в стані "розпалося", і в стані "не розпалося" (суперпозиції) до моменту спостереження. Оскільки доля кота безпосередньо пов'язана зі станом ядра, то поки коробка закрита, кіт вважається одночасно і живим, і мертвим — доки ми не відкриємо її й не проведемо вимірювання.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як майже всі українці помиляються, коли називають четвертий палець руки – той, на якому носять обручку.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.