Чому князя Ярослава назвали мудрим? Перевірте себе

Київський князь Ярослав Володимирович увійшов до історії як Ярослав Мудрий. Але далеко не кожен українець пригадає, чому нащадки нагородили його саме таким титулом.

Нагади про причини цього вирішила репетиторка з історії на ім’я Настя. Вона поцікавилась у користувачів Threads, чи пам’ятають вони, чому князя Ярослава назвали Мудрим. І одразу дала підказку – не тому, що він не воював. Загалом історикиня перелічила цілих п’ять причин.

Освіта і книжність

Звісно, Мудрим його назвали через політику розвитку освіти та книжності у Київській Русі. Ще за його правління у Новгороді було відкрито школу, де навчалися близько трьохсот дітей старост і священиків. Коли Ярослав перебрався до Києва, то заснував тут бібліотеку при Софійському соборі – першу відому на Русі.

Ярослав запрошував учених ченців, організовував переклади грецьких книжок слов'янською, підтримував літописання. Саме в його часи почала формуватися давньоруська книжна традиція – тексти не просто переписували, а осмислювали і пристосовували до місцевих реалій. Митрополит Іларіон, якого Ярослав поставив на чолі церкви у 1051 році, написав "Слово про закон і благодать" – один із перших оригінальних давньоруських літературних творів, який свідчив про високий рівень тогочасної інтелектуальної культури. Що було наслідком політики просвітництва  князя Ярослава.

"Руська правда"

Близько 1016 року Ярослав уклав перший писаний звід законів Київської Русі – "Руську правду". До того суперечки вирішувалися на основі звичаєвого права, яке існувало в усній традиції і могло трактуватися по-різному. "Руська правда" вперше зафіксувала законні норми на письмі. Документ запроваджував покарання за вбивство, тілесні ушкодження, крадіжку, образу честі. Окрім того, "Руська правда" обмежувала кривавий звичай кровної помсти – тепер замість неї дозволялося стягувати грошовий штраф ("віру").

При цьому унормований за Ярослава закон розрізняв людей за соціальним статусом: вільні громадяни, смерди та холопи мали різні права і отримували за однакові злочини різні покарання. Тим не менше, звід законів став основоположним документом на Русі. Його пізніше доповнювали нащадки Ярослава, а переліченими у ньому нормами на руських землях керувались кілька століть – аж до XIV–XV ст.

Будівництво і архітектура

Ярослав перетворив Київ на одне з найвидатніших міст тогочасної Європи. За його правління місто розширилося в кілька разів і отримало нові кам'яні укріплення. "Місто Ярослава" з Золотими воротами, зведеними близько 1037 року. Того ж року закінчили будувати Софійський собор – величний храм із тринадцятьма куполами, мозаїками і фресками, що не поступався константинопольським зразкам. Поряд виросли Георгіївський і Ірининський монастирі. Сучасники порівнювали Київ із Константинополем – і це не було перебільшенням: місто з населенням близько 50 тисяч жителів справді було одним з найбільших у Європі.

Церковна незалежність

Одним із найсміливіших кроків Ярослава стало призначення 1051 року митрополитом київським Іларіона – русина за походженням, а не грека, як зазвичай вимагав Константинополь. Князь свідомо прагнув церковної самостійності. Ярослав хотів, щоб руська церква мала власне обличчя і не залежала цілковито від Візантії.

Вибір князя був справді історичним. Іларіон був людиною освіченою і талановитою – його "Слово" свідчить про глибоке богословське мислення. Щоправда, після смерті Ярослава Константинополь відновив свій вплив і наступні митрополити знову були греками. Втім, руському князеві вдалося створити прецедент.

Династичні шлюби

Ярослав майстерно використовував родинні зв'язки як інструмент зовнішньої політики — і в цьому він справді не мав рівних серед сучасників. За що й отримав ще одне прізвисько – тесть Європи. Його дочка Анна вийшла заміж за французького короля Генріха І, і на французьких грамотах того часу збереглися її підписи кирилицею, бо київська княжна була освіченішою за чоловіка.

Інша дочка князя Єлизавета стала дружиною норвезького короля Харальда Суворого. А Анастасія вийшла заміж за угорського короля Андрія І.

Сам Ярослав був одружений зі шведською принцесою Інгігерд. Його сини брали в дружини польських, візантійських і німецьких принцес. Такі широкі родинні зв’язки з тогочасною аристократією зробили Русь впливовим політичним гравцем – найвпливовіші монархії континенту сприймали її за рівню.

Раніше OBOZ.UA розповідав, якою була оригінальна версія гімну України та чому її боялася Російська імперія.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!