"Чому в 2025 році ми обговорюємо "рятівну" роль Росії у Другій світовій війні?" Вчителька назвала 10 суперечливих завдань на НМТ з історії України

Українська вчителька історії Марія Воротило вказала на суперечливі завдання на національному мультипредметному тесті у 2025 році. За її словами, цьогоріч тестування передбачало велику кількість персоналій – щонайменше 200. Крім того, у кожному тесті по 30 тем і питань з історії України, багато з яких є мікротемами, які покликані "скошувати" бали вступникам.

Відео дня

Про це Воротило розповіла в інтервʼю Освіторії. Так, перше представлене питання вимагало обрати карту, яка відображає переломний момент Другої світової війни. Вчителька не розуміє, чому у 2025 році досі обговорюється "рятівна" роль Росії у Другій світовій війні.

За її словами, з усіх варіантів, учні мають відповідати на питання про Сталінград. Вона зазначає, що саме тут відчувається відсилання до "великого подвигу Росії-матушки". Педагогиня каже, що доречніше було б запитати про битву за Київ, Одесу чи Дніпро.

Також проблеми виникали й у завданнях, де потрібно було працювати з вирізками з газет та приєднати цитату то тієї чи іншої газети. На кожній вказано рік випуску, проте без опції наближення чітко його побачити доволі складно. А як виявилося, далеко на на всіх компʼютерах є така змога, яка повʼязана з технічними нюансами.

"Мені не видно, а тому не зрозуміло!" – такий коментар уже не раз почула від своїх учнів", – ділиться Воротило.

Наступне завдання, де учням потрібно було установити відповідність між українськими територіями та роками їх входження до складу Російської імперії, вчителька вважає таким, ціль якого – зрізати бали. Так, пояснює вона, потрібно вказати, який регіон з чотирьох і коли приєднався до Російської імперії. Але у відповідях 4 з 5 варіантів – про російсько-турецькі війни.

"У чому складність? У кожній темі з наявних 30 є мільйони нюансів, які людський мозок не здатен запам’ятати. І тут якраз про це: за 500 років була величезна кількість російсько-турецьких воєн. Росія в більшості з них вигравала, відгризаючи по шматочку території. Дітям важко в цьому зорієнтуватися — треба знати філігранні нюанси, які далеко не кожен історик одразу пригадає", – пояснює Воротило.

За її словами, це питання більше про зазубрювання, а не про логіку. А предмет "Історія" взагалі не повинен бути про сліпе запамʼятовування якихось фактів, адже він про аналіз.

Ще в одному із завдань дітям потрібно було вказати, що можна визначити за наданою картою. За словами педагогині, на сучасній карті України позначені регіони, які перебувають під тимчасовою окупацією. Водночас, на карті у завданні зображена карта з кордонами відповідно до Акту Незалежності. На її думку, там підходило б два вірних варіанти – А. тимчасово окуповані території та В. Територія, за якою визначалися кордони України відповідно до Акту Незалежності. Зрештою, виявилося, що правильна відповідь – "А".

У завданні, де потрібно було визначити яка споруда зображена на монеті, підступність полягає в тому, що на запропонованій монеті зображено замок Паланок під іншим кутом, із зображенням внутрішнього дворика. Натомість діти звикли його бачити зовсім з іншого ракурсу на яскравих чітких фотографіях. Тож, за словами педагогині, її учні змогли відповісти правильно на питання лише тому, що відвідували замок Паланок і мають багато фото саме у цьому дворику.

Завдання, де потрібно було обрати історичного діяча, який був учасником Руху Опору у Франції і українцем за походженням, на думку вчительки, надзвичайно вузькоспрямоване. Адже, за її словами, він не був українцем, а лише мав українське коріння, а під час Другої світової не був в Україні, а перебував у Франції. Крім того, він перебував не в українському, а французькому Русі Опору. 

"Так, ця людина є у програмі. Але в ній є безліч іншої інформації, і всі ці тисячі нюансів знати неможливо. Повторю свою думку — такі запитання даються, щоб зрізати набрані учасником бали на НМТ і зменшити конкуренцію на бюджетні місця під час вступу до ЗВО", – зазначає Воротило. 

За словами педагогині, щоб дати правильну відповідь на це питання, дітям потрібно згадати, хто такі троє інших – Кожедуб, Деревʼянко і Берест. І вже за допомогою методу виключення припустити, що цей історичний діяч – Порик. Вона зазначає, що так не повинно бути, бо про інших трьох постатей учні знають по реченню з програми. Вчителька каже, що безперечно усі представлені персоналії відіграли неабияку роль в історії України, але не потрібно згадувати про них одномоментно для дітей. 

"Станом на зараз це більше неповага до цих постатей — про людину ми знаємо тільки одну фразу. Діти складуть іспит, і вже наступного тижня не пам’ятатимуть і половини завченої інформації та сотень прізвищ, яких уже через рік ідентифікувати не зможуть. Це моя суб’єктивна думка. Є багато інших персоналій (і не тільки у Другій світовій), які зробили багато цікавого і заслуговують на те, щоб про них говорили і знали", – запевняє шкільна викладачка. 

Вона вважає, що потрібно зменшити кількість згадуваних персоналій у завданнях. Якщо ж вже говорити про якусь персоналію, то це має бути знакова людина, через життєвий шлях якої можна зрозуміти ту чи іншу епоху. 

"Ой, ну як же мені не подобається ось це питання! Воно не на знання чи на логіку, а суто на учнівську уважність", – ділиться вчителька враженнями на завдання, де потрібно визначити що відбулося в період нової економічної політики (НЕПу) в УСРР.

Вона пояснює, що НЕП – це про період "правильного" радянського союзу, коли кілька років людям жилося непогано. Саме тоді почали ліквідовувати неписьменність, бо багато дорослих не вміли читати і писати. Рівень освіченості населення у 1920-х роках виріс до умовних 60%, тож більшість натисне варіант "А" – повна ліквідація неписьменності. Проте це не вірний варіант, через слово "повна", адже повна ліквідація відбулася у 1937 році. Тож правильним варіантом буде Б – здійснення суцільної колективізації. Але й тут не все так просто, каже вчителька історії, адже вона відбулася в останній рік НЕПу.

За словами педагогині, питання де потрібно визначити, що обʼєднує Ліну Костенко та Василя Симоненка, буде простішим для тих, хто мав гарного вчителя з літератури. Крім того, вона зауважує, що біографії обох діти не зобовʼязані знати детально. Тож, скоріш за все, учні згадають слова з вірша поета Симоненка "Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину" та знатимуть, що Костенко – сучасні письменниця, яка й досі творить. 

На думку вчительки, в історичному контексті ці дві постаті не є лідерами або провідниками конкретних рухів. Натомість, дітям було б легше зорієнтуватися, аби мовилося про Чорновола чи Лукʼяненка. Тож у таких питаннях, найчастіше, учні відповідають "на інтуїції". 

У завданні, де потрібно було вказати, хто з литовських князів очолив Велике князівство Руське, виникає питання, чому діти мають знати біографії литовських князів. За словами Воротило, щоб надати правильну відповідь, учні повинні знати кожну з перелічених персоналій, хоча троє з них не правили на наших територіях особисто, а лише на відстані. 

"Логіка має бути така: Ягайло одружився з польською королівною, а між Свидригайлом і його двоюрідним братом Сигізмундом була війна. Хто ж виграв? Хтось на букву "С". Свидригайло!" – каже вчителька.

У завданні, де потрібно проаналізувати наведений уривок із джерела та визначити, хто наведених учених був відомим хірургом-офтільмологом, правильною відповіддю буде "В" – Володимир Філатов. Хоча, за словами педагогині, його персоналія рідко де згадується. Адже, частіше на уроках згадується про інших постатей. Тож все повертається до схожої ситуації, як у питанні про персоналії Другої світової війни, де треба знати трьох і вирахувати зайвого. 

Раніше OBOZ.UA розповідав, що запитання з тесту на НМТ-2025 з української мови заплутало мережу.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!