"Їй-Богу, я чула там літеру "Б"! Ще одне речення з Радіодиктанту 2025 викликало суперечки в мережі

Цьогорічний Радіодиктант національної єдності викликав чи не найбільше обговорення за весь час свого існування. Одразу по написанню у мережах вибухнули критикою з приводу темпу та стилю прочитання акторкою Наталією Сумською, а після оприлюднення оригінального тексту авторкою письменницею Євгенією Кузнєцовою весь інтернет шукає разом помилки й вивчає правопис.

Ще одним реченням, яке викликало суперечки, стало: "За все те, що ніколи не мало з нами статися". Багато користувачів пишуть про те, що під час написання чітко чули там літеру "б": "ніколи не мало б статися" або ж "ніколи б не мало статися". Що про це пишуть користувачі соціальних мереж, читайте у матеріалі OBOZ.UA.

"Перевірила свій текст. Їй Богу, я чула, що там була "б", – пише користувачка Threads Антоніна Гуменюк.

У коментарях її підтримують та пишуть, що теж написали там літеру "б", а деякі вказують, що під час прочитання Наталія Сумська спочатку сказала "б" в одному місці, а потім – в іншому.

"Ох, цю "б" вона кожен раз по-різному, то читала, то ні. То в одному місці ставила, то у двох, то взагалі не ставила", – пишуть у коментарях.

Інша користувачка мережі Катерина Мазур у своєму дописі також зазначила, що дикторка читала це речення у двох варіантах: "ніколи б не мало з нами статися" та "ніколи не мало  з нами статися". А в оригінальному тексті, як виявилось, літери "б" не було взагалі.

Текст Радіодиктанту 2025 (авторка – Євгенія Кузнєцова)

Треба жити!

Жити треба цікаво: читати книжки, ходити в театр, дресирувать пса Патрона…

Треба жити! Не впівсили, не трошки, не завтра, не після. По-справжньому! Зараз! Треба гладити котів, збирати гриби, везти цуценят із фронту на "інтерсіті", робити ремонт і приносити щастя тим, кого любимо. Треба купувати сукні з лелітками і донатити на військо, вишукувати РЕБи і генератори, а ще — нишпорити вечорами в міжʼярʼї ботсаду, бо на перший урок треба принести каштанів.

Треба любити свій дім, навіть якщо він тимчасовий і далеко від справжнього дому — того, що в серці. Треба здавати кров, і, може, з нею ще в чиємусь серці поселиться любов до слів: "допіру", "пітятко" чи "кияхи".

Треба цілуватися, коли випадає нагода, і казати те, що на думці. Немає часу на півтони. Матеріальне — крихке, життя тікає крізь пальці. Справжнім виявилось тільки те, за що не можна схопитись руками: спогади, сміх і любов.

Ще треба плакати, коли можеться. За все те, що ніколи не мало з нами статися. За те, що ми не тільки знаємо, як пишеться "далекобійний дрон" або "балістична ракета", а й розрізняємо їх на слух.

Росіяни хочуть, щоб ми стали схожими на них: скніли у вічній гризоті. А ми будемо жити цікаво — всупереч історії і заради тих, хто після нас говоритиме нашою мовою.

Раніше OBOZ.UA писав про те, що слово інтерсіті з Радіодиктанту 2025 розділило українців.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!