"Ми точно вчимо дітей під час війни? Не брешіть собі та людям". Українська методистка звернулася до уряду через Державний стандарт початкової освіти

В Україні попри те, що діти фізично і ментально виснажені через навчання під час ковіду та повномасштабної війни, й досі не змінений Державний стандарт початкової освіти. Відбувалося лише точкове оновлення, що свідчить про кризу адекватності системи та освітню катастрофу.

Відео дня

На цьому зауважує українська методистка Інна Большакова у дописі в Facebook, звертаючись до уряду. Так, якщо визнати, що стандарт 2018 року, який був точково оновлений, зовсім не працює в умовах війни – це визнати частковий провал реформи Нової української школи. Вона була запущена від міжнародні зобовʼязання та фінансування, тож уряд не може сказати донорам і суспільству, що українські діти не витягують обсяг й потрібно радикально скорочувати програму. Натомість чиновники звітують про "непохитність реформ", навіть якщо вони існують лише на папері, а школярі в укриттях не можуть засвоїти програму.

За словами освітянки, існує страх, що якщо спростити програму, українська освіта перестане бути конкурентоспроможною. Діти отримують хронічний стрес і відразу до навчання через завищені вимоги, а ілюзія якості освіти зберігається ціною здоровʼя учнів, адже "знижувати планку" не можна, щоб наші школярі в Європі мали гідний вигляд.

Стандарт розрахований на "мозок у спокої", тоді як діти перебувають у стані хронічного стресу через сирени, вибухи, відсутність сну, від чого префронтальна кора мозку, яка відповідає за навчання, вимикається. Тож 45 хвилин уроку у 2026 році когнітивно дорівнюють 6 годинам у 2018-му.

"Уряд розглядає навчання як завантаження файлів у комп'ютер: мовляв, неважливо, де сидить дитина — у підвалі чи за партою, файл (знання) має бути завантажений. Наука каже, що в стані хронічного стресу (сирени, вибухи, відсутність сну) префронтальна кора мозку, яка відповідає за навчання, вимикається. Стандарт розрахований на "мозок у спокої". Уряд ігнорує той факт, що 45 хвилин уроку у 2026 році когнітивно дорівнюють 6 годинам роботи у 2018-му", – пише Большакова.

До того ж держава переклала "адаптацію" на вчителя, який має придумати, як за 15 хвилин між тривогами викласти те, "на що потрібно пʼять годин і ще 10 на закріплення". Відтак педагоги стають "прислужниками", адже мають думати, як навчити читати дітей, особливо якщо заняття проводяться в онлайн-форматі.

Цинічним залишається ставлення до учасників освітнього процесу, адже відбувається контроль втомлених дітей іспитами за стандартами мирного часу. Так, бачачи погані результати та освітні втрати, нічого не роблять для того, щоб зменшити тиск. Система освіти більше нагадує "обслуговування стандарту", ніж навчання, бо виснажені школярі отримують фрагментарні знання, а вигорілі вчителі намагаються "впихнути невпихуване".

"Ми точно вчимо дітей під час війни? Наразі система більше схожа на "обслуговування Стандарту", ніж на навчання дитини. Ми тішимо власні реформаторські амбіції, бо на папері в нас "європейська освіта", а по факту що? А за фактом – виснажені діти, які вчаться фрагментарно, і вигорілі вчителі, які намагаються "впихнути невпихуване". Не брешіть собі і людям, визнайте, що потрібна "освітня детоксикація", – зазначає Большакова.

Вона підкреслює, що необхідно зробити скорочення програм на 30-40%, залишивши тільки базу, спростити систему оцінювання та поставити в пріоритет турботу про психоемоційний стан дітей над академічними успіхами. За словами освітянки, вчителям і школярам потрібно дати час для засвоєння базових знань і вироблення необхідних навичок у складних умовах. ТНеобхідно боротися з освітніми втратами, а не множити нові.

"Найбільша афера в освіті – переконувати суспільство, що цей Державний стандарт можна реалізувати і в мирний час, а в час війни навіть теоретично – ні", – додала Большакова.

Нагадаємо, уряд затвердив оновлений Державний стандарт початкової освіти. За ним навчатимуться першокласники з 1 вересня 2028 року. У документі визначено, чого мають досягти учні в 1–2 та 3–4 класах, а також додано орієнтири для оцінювання. Таким чином вчителі бачитимуть поступ дітей та планувати навчання послідовно. Стандарт посилює увагу до безпечного освітнього середовища й враховує психоемоційні виклики, з якими сьогодні стикаються молодші школярі. Крім того, його узгоджено з базовою середньою освітою, тож перехід до 5 класу стає більш плавним.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що українська методистка пояснила, чому не варто перетворювати кожен урок на гру.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!