МЗС та автор підручника з історії України відповіли на претензії міністерки освіти Польщі щодо висвітлення Волинської трагедії

Міністерка освіти Польщі Барабара Новацька висловила стурбованість щодо висвітлення подій Волинської трагедії 1943–1947 років в підручнику з історії України, виданого у 2023 році. Посадовиця у листі до міністра освіти та науки Оксена Лісового звернулася з вимогою переписати видання, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин.

Відео дня

Міністерство закордонних справ (МЗС) України також відреагувало на заяву польської сторони щодо українського підручника з історії. Відомство зазначило, що проблему потрібно вирішувати шляхом конструктивного діалогу заради збереження єдності в захисті нашої свободи від спільного ворога.

МЗС також повідомило, що було проведено два засідання загальнонаціонального круглого стола за участі провідних істориків та експертів з українсько-польських відносин. Вони засвідчили, що події Волинської трагедії були трагедією двох народів і потребують спільних об’єктивних оцінок на основі фахових досліджень усіх фактів та подій того періоду.

Україна також запропонувала відновити діяльність Українсько-польського форуму істориків, а також формату відкритого діалогу – Форуму партнерства – як важливих майданчиків для обміну думками та пошуку взаєморозуміння, зауважує відомство.

"Сьогодні наші народи мають моральний обов’язок – не лише перед пам’яттю загиблих, а й перед сучасними та прийдешніми поколіннями – зберігати спадок співпраці, взаємної довіри та стратегічного партнерства. Ми виступаємо за чесний, відповідальний та збалансований історичний діалог, вільний від політизації й односторонніх трактувань, та розраховуємо на розважливість наших польських партнерів в оцінках подій нашого спільного історичного минулого", – йдеться у заяві.

Водночас автор українських підручників та член Українсько-польської комісії експертів з питань шкільної історичної освіти Ігор Щупак у коментарі медіа "НУШ" пояснив, що історія не може бути однаковою для всіх. За його словами, вимагати від іншої нації прийняття "свого" погляду на болісні події минулого – неконструктивно. Особливо, коли мовиться про національні трагедії, як-то Волинська.

"Історична пам’ять усіх народів є різною, і вона не може співпадати. Тобто, в українців, поляків, німців, французів завжди буде особливе бачення певних подій… І в цьому плані дуже часто буває, що якийсь національний герой одного народу може бути катом, вбивцею – для іншого, і навпаки", – сказав історик.

Він зауважує, що подібні суперечності мають вирішуватися в академічному колі до видання підручників. Експерт також підтримує ідею роботи над спільними сторінками українсько-польської історії, зокрема доби Речі Посполитої, і закликає звертатися до авторитетних українських дослідників, роботи яких визнають у Польщі.

"Такий обмін потрібен. Але останнє, що стосується підручникотворення – звісно, що варто такий обмін робити до того, як книжка буде видана. Тоді, наприклад, у польському підручнику не буде написано дурні, що Україна занепадала до початку війни, а в українських не буде фактологічних помилок", – додає Щупак.

За його словами, спільна історія дуже складна, тож поки що Україна не може написати один підручник, як це зробили німці з поляками. Натомість, є змога працювати разом над окремими розділами.

Раніше OBOZ.UA розповідав про те, чим закінчились гучні скандали зі шкільними підручниками, де були карта України без Криму та форма окупантів.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!