"Навіщо вам 10–11 клас? Ідіть у коледж". Українці посперечалися через цінність вищої освіти

В Україні спалахнула дискусія навколо цінності вищої освіти. Спровокувала її психологиня Божена Борис, поділившись досвідом матері старшокласника, яка почала отримувати від педагогів рекомендації відправити дитину здобувати професійну освіту.

Жінка опублікувала у Threads серію постів, в яких розповіла, що батьки таких же, як її син, дев’ятикласників дедалі частіше стикаються з ситуацією, коли школи фактично не набирають 10-11 класи, а директори шкіл прямо радять обирати коледжі замість продовження шкільного навчання. На цьому тлі вона вирішила спитати в мережі, чи не означає це зміну пріоритетів держави.

Борис нагадала, що реформа вищої освіти стартувала в Україні з 2017 року, а зараз стали масово помітними її наслідки. "І знаєте, як це виглядає зі сторони? Наче державі вигідніше, щоб діти якомога раніше йшли отримувати робітничі професії, а не навчалися далі. Для чого державі люди з вищою освітою, якщо більшість можна направити в коледжі, підготувати робочі кадри?" – спитала вона. Жінка також додала, що випускники коледжів буцімто будуть швидше потрапляти до армії. "Я не стверджую, що саме для цього робилася реформа. Але як мама дев’ятикласника я не можу не ставити собі цих запитань", – написала вона.

У коментарях одразу пролунало слушне зауваження, що загалом практика, коли дитина після школи здобуває професійну освіту, а уже потім вищу, є світовою. І що випускник коледжу так само може вступити в університет. Причому одразу на 2-3 курс, тобто фактично виграти рік часу.

Коментатори також звернули увагу, що якість вищої освіти в Україні не завжди виправдовує очікувань. Причому ця думка пролунала від університетського викладача. До того ж це поєднується із помітним дефіцитом кваліфікованих представників робітничих професій, які уже зараз можуть заробляти на рівні людей з вищою освітою, а то й помітно більше.

Ще один серйозний аргумент, який з’явився у дискусії, – в Україні зовсім невелика частка випускників університетів в результаті працює за здобутою спеціальністю. Хоча вищу освіту в нашій державі має доволі великий відсоток людей.

Не обійшлось у дискусії і без строгих цифр. "Молодий спеціаліст після універу йде працювати за 10-15 тисяч грн витративши 5 років та 300 тисяч грн на освіту. І кухар після коледжу йде в шаурмятню працювати за 40 тисяч грн не витративши або нічого, або на порядок менше", – навів приклад один із коментаторів. І додав, що витрати на утримання вчителів, коли класи залишаються недоукомплектованими, шкодять державі. "Тож як на мене укрупнення старшої школи абсолютно виправдане", – написав він.

Втім, знайшлися серед коментаторів і незадоволені реформою вищої освіти. На їхню думку, вона швидше створює учням додаткові складнощі, ніж приносить користь.

Раніше OBOZ.UA розповідав, як батьки посперечались в соцмережах, де варто давати дитині вищу освіту – в Україні чи за кордоном.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!