Що потрібно знати про реформу освіти: 10 головних нововведень

16,4 т.
Що потрібно знати про реформу освіти: 10 головних нововведень

В Україні розпочався черговий етап реформування освіти – домашнє навчання стане доступнішим, школи будуть автономними, а для абітурієнтів змінять правила для вступу.

OBOZREVATEL вирішив розповісти, які зміни чекають на українців та для чого їх впроваджують.

Новий державний стандарт освіти

Головною частиною освітньої реформи є зміщення акценту з механічного отримання знань на розвиток індивідуальності учня, партнерські відносини учень-вчитель-батьки та оновлення самого змісту освіти. Запроваджується “Компетентнісне навчання”, тобто замість того, щоб зазубрювати факти чи визначення понять, учні вчитимуться використовувати знання на практиці, опановуватимуть навички та способи мислення, які не будуть відірвані від сучасного життя.

Читайте: Реформування освіти в України: названо негативні наслідки

В основі нового стандарту лежать такі засади: право дитини на помилку, навчання дітей критичному мисленню, нерозривність навчальних дисциплін із життям, заохочення дітей досліджувати світ і дбати про довкілля, освоєння інформаційних технологій, перенос уваги вчителя з предмету на дитину.

Відео дня

Новий державний стандарт початкової школи працює з 21 лютого 2018 року та грунтується на кращому досвід скандинавських та інших передових країн. Нові стандарти для базової та профільної освіти наразі розробляються.

Домашня та дистанційна освіта

Зараз в Україні з'явилися приватні дистанційні школи, навчання в них повністю проходить в режимі онлайн, а по закінченню навчання випускники отримують звичайний атестат про повну загальну середню освіту.

Домашнє навчання

Сімейна освіта для школярів стане доступнішою з 1 вересня. Перевести дитину на домашнє навчання зможуть усі охочі батьки, необхідно буде лише написати заяву і принести її в школу за місцем реєстрації. В такому випадку вчителі цієї школи повинні допомогти скласти навчальний план. Знання школяра будуть оцінювати в кінці семестру. На даний момент в Україні 54 тисячі дітей навчаються вдома.

12-річне навчання

З 2018 року всі першачки вже навчаються 12 років. Збільшення терміну освіти потрібне в першу чергу для старших класів: освітня програма 10-12 класів буде спрямована на якісну профільну освіту, учень обиратиме напрямок навчання та частину предметів, які буде вивчати поглиблено. Крім того, в рамках Нової української школи розроблено новий зміст програм і нові методики викладання.

Таким чином, із введенням 12-річної системи навчання, школа буде мати наступну структуру: початкова (1-4 клас), базова (5-9 клас), профільна (10-12 клас). 12 років навчання – це в першу чергу підвищення якості освіти, а значить і можливостей дитини.

Читайте: Нездатність до навчання: названі основні ознаки

Інтегровані курси

У реальному світі усі процеси пов’язані з різними науками, проте у “старій школі” усі науки викладаються окремо. Це заважає дітям зрозуміти взаємозв’язки та цілісну картинку навколишнього світу. Тому у Новій українській школі пропонується інтегрувати (тобто об’єднати) предмети. Це означає, що, наприклад у початковій школі, рослини вивчатимуть не тільки з точки зору ботаніки, а й додаватимуть до цієї теми знання з географії, екології, математики, хімії, мови й літератури.

На відміну від молодшої школи, де такі інтегровані курси вже викладаються – для старших класів, наразі, вони тільки розробляються та тестуються. Впроваджується курс, який буде об’єднувати фізику, хімію, біологію, географію, астрономію та екологію.

Також це зменшить навантаження на учнів й дозволить заглибитися у ті дисципліни, які є для них профільними.

Інтегровані курси

Автономія шкіл

Місцеві органи влади тепер мають право самостійно вирішувати питання розподілу фінансування навчальних закладів. Школи, в свою чергу, мають право перейти на самостійне планування своїх витрат, визначати постачальників товарів та послуг, незалежно від плану проведення тендерів в управлінні освіти

Директорів шкіл тепер обираються на відкритих конкурсах, а не призначають рішенням управління освіти. До складу конкурсних комісій, які обирають директора, також входять представники батьківського комітету. Директор школи тепер сам підписує трудові договори з вчителями. Раніше це робили управління освіти.

Автономія надається школам також і у питаннях змісту освіти. Наразі школа та вчитель більше не мусить виконувати єдину навчальну програму МОН. Міністерство освіти і науки пропонує Типові освітні програми, на основі яких школи затверджують свої – з можливістю щось змінити. Вчитель також може самостійно визначати методики та підходи до викладання, обирати підручники.

Читайте: Які школи України повністю готові до навчального року: названі регіони

Опорні школи

В Україні існує значний розрив в якості освіти між сільськими та міськими школами, адже забезпечити гідний рівень освітнього процесу в школі, де навчається 10-20 дітей в край важке завдання. Причина в недостатньому фінансуванні, а головне в відсутності сільських вчителів.

Для вирішення цієї проблеми створюються “опорні школи” – потужний загальноосвітній навчальний заклад у певній місцевості. Такі школи обладнуються сучасними кабінетами фізики, хімії, лабораторіями, комп’ютерними класами, мультимедійним обладнанням, швидкісним інтернетом. Школярів із найближчої місцевості будуть підвозити до таких шкіл спеціально придбаними автобусами.

Гроші ходять за вчителем

В 2019 році МОН запропонувало чудовий механізм для мотивації вчителів початкових класів. Всі, хто має стаж роботи більше двох років, можуть пройти добровільну сертифікацію та отримати надбавку 20% до зарплати на цілих три роки (саме стільки діє сертифікат). Головна мета сертифікації – спонукати вчителів скоріше опановувати методики компетентнісного навчання і нові освітні технології, сприяти їх поширенню.

Вчитель

Поряд з цим також впроваджується механізм “гроші за вчителем”. Це означає, що частину грошей, що витрачаються державою на підвищення кваліфікації педагогів, МОН спрямує безпосередньо у школи, і вчитель зможе обрати певну кількість годин для професійного розвитку там, де він вважатиме за потрібне.

Протидія булінгу

Цькування в школі – неприємна і дуже давня проблема. Згідно з дослідженнями ЮНІСЕФ, 67% школярів стикалися із булінгом (цькуванням) у школі. За даними U-report, однією з найпоширеніших (39%!) причин булінгу є ігнорування таких випадків дорослими. Також значною проблемою є булінг вчителів із боку учнів. Саме тому, реформа освіти передбачає так багато уваги протидії булінгу.

Для всіх бажаючих МОН розробило спеціальний безкоштовний курс по протидії та попередженню булінгу, створено порядок реагування на випадки булінгу у закладах освіти. Також вступив в дію відповідний закон, який передбачає адміністративну відповідальність за булінг, як з боку вчителів, так і учнів. З 2019 року введено посаду освітнього омбудсмена, який захищатиме права всіх учасників освітнього процесу.

Читайте: "Кидались камінням в школяра": в Одеській області покарали батьків за булінг сина

Одним з головних акцентів реформи є створення в школі безпечного середовища, де діти будуть виховуватись з розумінням, що таке гендерна рівність, недискримінація за будь-якими ознаками, ненасильницька поведінка в міжособистісних стосунках.

Інклюзивна освіта

В рамках реформи освіти особлива увага приділена створенню інклюзивного освітнього середовища. В разі звернення батьків, школа має обов’язково створити інклюзивний клас. Для дітей із особливими освітніми потребами пишуть індивідуальні програми розвитку, в яких передбачено спеціальні заняття.

По всій країні створено спеціально інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ). Такі центри допомагають батькам, оцінюють освітні потреби дитини, аналізують складнощі з якими стикається дитина та надають педагогам рекомендації. У кожному інклюзивному класі є асистент вчителя, який окремо працює з інклюзивними дітьми.

Інклюзивна освіта

Нові правила вступу

З 2023 року володіння англійською мовою на рівні B1 стане обов’язковою умовою для вступу до вишів, незалежно від спеціальності, а для випуску – на рівні B2.

Починаючи з 2021 року, ДПА з математики для випускників шкіл стане обов’язковою. Планується, що проведення державної підсумкової атестації з математики у формі ЗНО буде проводитись з використанням завдань двох рівнів: рівня стандарту та профільного.

Читайте: Вступна кампанія-2020: названо топ-10 новацій для українських абітурієнтів

Як повідомляв OBOZREVATEL, Новосад розповіла про перші плани на посаді міністра освіти України.