"Українці пошили в дурні Блума". Вчителька висміяла креатив в українській школі: навчання перетворилося на шоу
Українка Надія Майбогіна, яка нині працює вчителькою у Великій Британії, розповіла про парадокс, що виник в українській освіті. Зокрема, формула педагога Бенджаміна Блума, яка передбачає "запамʼятати – зрозуміти – застосувати –проаналізувати – оцінити – створити", була оптимізована. Так, українці пропустили кілька "необовʼязкових" сходинок і відразу піднялися до вершини – творчості.
Про це Майбогіна написала у дописі у Facebook. Вона зауважує, що українські школи впевнено віддають перевагу зовнішньому враженню, а головною метою, все частіше, стає "вау-ефект", а не інтелектуальний прорив. Так, вчителі доводять причину свого існування, застосовуючи "інтеграцію, зміст, технології", бо в іншому випадку про них казатимуть, що вони "радянські".
"Як форма закріплення знань у молодшій школі – подібна творчість має право на існування, і в британських школах її теж вистачає. Але проблема в тому, що в українській освіті вона набула системного характеру. Ми перестали сприймати креативність як результат глибокого осмислення – ми з самого початку підмінюємо мислення візуалізацією, аналіз – аплікацією, розуміння – інсценізацією", – написала педагогиня.
"Батьки чекають шоу. Школа – репортаж. Іронія в тому, що ми не просто обійшли Блума – ми його перемогли, оголосивши, що високий рівень мислення можна не здобути, а задекларувати і виставити в фейсбуці. І доки глядачі вірить у виставу – шоу триватиме", – додала вона.
За її словами, у прагненні продемонструвати інновації, учні не проходять ключових етапів: вивчив-зрозумів-застосував-проаналізував-оцінив-створив. Натомість вони одразу переходять до творчості – малювання, моделювання й іншої діяльності. А якщо до такого процесу залучати всю школу, то вже це виглядає як "проєкт" та "інновації в освіті". Таким чином, українці пропускають кілька "необовʼязковиїх" сходинок, щоб не копіювати чуже, а створити своє.
"Наприклад: запам’ятали, зрозуміли, а далі логічні зв’язки намалювали й розфарбували на ватмані. Або змоделювали форму з пластикових пляшок і фольги, ідею підказав ШІ, сфотографували – і поклали у скарбничку "STEM", бо ж застосували міждисциплінарний підхід. Причини й наслідки успівали у віршованій формі, повторивши хором (що, власне, допомогло запам’ятати й тим, хто до цього моменту ще не добрався до першої сходинки пізнання) – отже, була і командна робота, і "офт скілз", бо "чули один одного". А якщо до такої "творчості" залучили всю школу – уже й "проєкт", "інновації в освіті", започаткування нової науки – акмеології – з невід’ємними академіями й академіками", – зазначила Майбогіна.
Вона підкреслює, що Блум давно дійшов висновку, що навчити створювати щось нове можливо лише тоді, коли учень навчився виносити власне обґрунтоване судження. А цього можна досягти у разі, коли школяр може критично аналізувати й бачити всі "за" і "проти".
Раніше OBOZ.UA розповідав, що українка показала суть британської освіти на прикладі завдання для 5-річного учня.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!