"Вчитель не потрібен і нуль поваги". Педагогиня назвала 7 причин, чому "буксує" реформа НУШ

Українська вчителька початкових класів Юліана Довгопол назвала сім причин, чому "буксує" реформа Нової української школи. За словами педагогині, вплинуло на це нерівномірне впровадження. Так, у початковій школі програма мала якісну підтримку з широким навчанням вчителів, тоді як у 5–7 класах все стало менш підготовлено й виглядає як зміна програм і назв без суті.

Відео дня

У дописі в Instagram Довгопол зазначає, що навчання охоплює велику кількість вчителів, проте не завжди йдеться про якість. Зокрема, сертифікати стають формальністю, педагоги часто не знають, як змінити свої підходи, а у багатьох немає реального супроводу чи наставництва, а лише інструкції.

Крім того, за словами шкільної викладачки, учні мають занадто багато всього, тож вчитель стає не потрібним і має нуль поваги. Це призводить до суперечності між НУШ і реальністю, адже згідно з концепцією школяр має бути у центрі, а навчання – проводитися через діяльність. Також складно реалізувати те, що закладено реформою, бо немає достатньої матеріальної бази, не вистачає асистентів, а в класах по 30 учнів. Педагогиня зауважує й на те, що державна підсумкова атестація та національний мультипредметний тест продовжують орієнтувати на знання, а не на компетентності.

Вчителі переобтяжені документацією і скаржаться на те, що більшість зусиль йде не на підготовку уроків, а на заповнення звітів. Крім того, електронні журнали, модельні програми, інтегроване навчання без чітких меж призводять до плутанини.

Відбуваються й проблеми з комунікацією між урядом та учасниками освітнього процесу.

"Учні, батьки, педагоги часто не розуміють, що змінюється і навіщо. Пояснення часто подаються зверху як "ми сказали – ви робіть", а не як співпраця", – пише Довгопол.

Найсильнішим зовнішнім фактором стала повномасштабна війна, що призвело до нестабільності освітнього середовища. Навчання перейшло на онлайн, часті повітряні тривоги, переміщення учасників освітнього процесу та втрата ресурсу. В таким умовах, зазначає педагогиня, впроваджувати реформу вкрай важко.

Часто відбувається імітація діяльності, коли ззовні школа виглядає нібито новою, а всередині продовжують використовувати старі методики, контроль та фрагментарне мислення. Водночас інтегроване навчання стає склеюванням тем, а не справжнім міжпредметним підходом.

Педагогиня зауважує, що реформа НУШ не провалена, але потребує більше часу, чесної аналітики від вчителів-практиків, гнучких програм під потреби дітей і реалії вчителя. І головне – підтримки, а не тиску.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що відома вчителька з Харкова вважає, програма і теми НУШ розраховані на учнів, які нічим, окрім навчання, не можуть бути зайняті. Педагогиня підкреслила, що хоч дитячий мозок і пластичний, проте не варто "пхати туди все й одразу".

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!