Відео дня
"Зарплати вистачає лише на їжу та оренду житла". Українка – про закриття українських шкіл у Нідерландах, дітей зі зброєю і грант на навчання €10 тисяч
Вчителі в Нідерландах заробляють чи не найбільше серед європейських колег, проте цих коштів не вистачає для комфортного життя. Освітяни змушені шукати додаткову роботу, щоб дозволити собі більше, ніж просто забезпечення базових потреб.
Про OBOZ.UA розповіла українка Тетяна Пастернак, яка після повномасштабного вторгнення виїхала в Нідерланди і працює там учителькою початкових класів. У першій частині інтерв'ю ми говорили про школи без домашніх завдань і з платними перервами, незвичні для України батьківські збори, де пригощають смаколиками, і покарання учнів навіть за трихвилинні запізнення на урок.
На що вистачає зарплати вчителя у Нідерландах, чому в заклади освіти часто викликають поліцію, на яку хитрість йдуть батьки школярів, щоб зекономити на відпустках, і як отримати грант 10 тисяч євро на навчання в нідерландському університеті? Про це та багато іншого – в другій частині розмови з Тетяною.
– Ви розповідали, що в Нідерландах вчителі можуть викладати одразу кілька предметів. Чи впливає це якось на їхню зарплату? Вам вистачає коштів на базові потреби?
– Зарплати дійсно відрізняються, але розмір залежить не стільки від предметів, скільки від досвіду вчителя – чи це асистент, чи помічник, чи сам вчитель. Різниця в сумі складає приблизно 500 євро (майже 25 000 грн).
Для прикладу:
Зарплатня, якщо порівнювати з іншими країнами Європи, досить висока, мабуть, одна з найбільших після Швейцарії і Люксембургу. Проте моєї зарплати вистачає лише на їжу та оренду житла. Для прожиткового мінімуму щомісяця потрібно приблизно 3500 євро (близько 171 000 грн). Щоб закрити базові потреби (оплачувати авто, бензин, одяг, розваги, гуртки сина), цього абсолютно недостатньо. Тому працюю додатково – відкрила онлайн-школу, де викладаю нідерландську мову.
У Нідерландах часто кажуть, що для комфортного життя потрібен партнер, щоб забезпечував мінімальні потреби. Коли я комусь розповідаю, що в Україні декрет триває три роки, мама не працює, а тато забезпечує сім'ю, – для нідерландок це шок. Вони думають, що українські чоловіки багато заробляють. Я ж пояснюю, що просто так історично склалося (сміється).
– Як щодо безпеки в школах?
– Це болюча тема. У початковій школі все спокійно, хоча іноді діти можуть і побитись. У середній школі вже не так безпечно, як хотілося б. Дуже часто бувають бійки, приїжджає поліція, тому що викладач не може розборонити конфлікт. Траплялися випадки, коли діти приносили зброю в школу. Нещодавно 15-річний підліток, маючи зброю, хотів вкрасти електричний велосипед, і його під час затримання застрелили.
Є угруповання підлітків, які є доволі небезпечними, зазвичай це діти не нідерландського походження. Мені як мамі сумно через це. Я більше не відчуваю себе безпечно, так, як я почувалася, коли син ходив до перших класів. Хоча в середній школі на кожному поверсі є охоронець і поки що син навчається в коп-класі, де є супердисципліна та фокус на навчанні, але як далі буде, покаже життя.
– Які хвороби вважаються, так би мовити, прийнятними для відвідування школи? Наприклад, в Англії температура 38 градусів – не привід для пропуску. Вдома дозволяють залишитись у разі діареї чи блювоти.
– У нас зазвичай з кашлем, нежитем чи болем у горлі можна приводити дитину до школи, це не є проблемою. Але все це за умови, що температура не перевищує 38 градусів. Якщо повідомити школу, що дитина захворіла, ніхто цього не перевірятиме, не треба йти до лікаря, брати довідку, тому що тут досить важко потрапити до нього на прийом. Це також стосується і вчителів – потрібно лише повідомити керівництво. Якщо дитина дуже часто пропускає школу, є відповідні служби, які приходять додому та перевіряють, у чому причина. Просто так не відвідувати школу не можна – за це випишуть штраф.
Пригадую, коли працювала вчителькою в українській школі, один мій учень посеред навчального року поїхав із сім'єю на відпочинок до Єгипту. Повернувся, звичайно, із засмагою, а його мама написала в щоденнику, що він хворів. Якщо така ситуація трапилася б тут, то лише за день пропуску довелось би заплатити від 50 до 100 євро (майже 2 500 – 5 000 грн). Звичайно, можна відпроситися, але для цього потрібно писати офіційну заяву щонайменше за місяць до поїздки, і директор має її підтвердити. Хоча він може й відмовити, адже багато батьків, особливо іноземців, хочуть подорожувати не під час шкільних канікул. Я також страждаю від цього, бо на канікулах ціни на 30, а то й 40% вищі.
– Якщо потрапити на прийом до лікаря настільки складно, то як відбувається лікування? Хто призначає ліки?
– Коли дитина хворіє, довідка не потрібна, але важливо попередити школу до початку уроків. Лікування зазвичай батьки добирають самостійно, якщо це застуда. Лікарі можуть призначити просто парацетамол, також радять багато пити та гуляти.
– Яке харчування в шкільній їдальні? Скільки коштує обід для дитини?
– У початковій школі діти приносять їжу із собою. Зазвичай це традиційний бутерброд із шоколадною посипкою, "Нутеллою" чи арахісовою пастою та фрукти.
У середній школі, де навчається мій син, вже є їдальня. Оскільки діти в такій школі проводять більше часу, харчування у Нідерландах буває безкоштовним. Їдять бутерброди та фрукти, інколи дають молоко та йогурт. Та це правило радше для навчального закладу, аніж для країни, тому що в кожній школі різне фінансування.
– Ви отримали грант розміром 10 тисяч євро на навчання в одному з топових нідерландських університетів. Як вам це вдалося?
– Уряд Нідерландів започаткував програму для інтеграції українських викладачів через дефіцит учителів, від якого страждали учні. Наприклад, викладач захворів і не було ким його замінити.
Звичайно, для отримання гранту є відповідні вимоги. Не всі викладачі можуть просто отримати 10 тисяч євро на навчання. Спочатку потрібно подати заяву, а це може зробити лише директор школи, в якій вже працює український вчитель. У моєму випадку це початкова школа. Головною умовою був підтверджений державний сертифікат володіння нідерландською мовою на рівні B1 або B2, а також мотивація, бажання розвиватися і вчитися.
Я отримала субсидію на 10 тисяч євро – це загальна сума, яку можу вкласти у свій розвиток. І це не обов'язково має бути навчання в одному університеті.
Одну частину я вже витратила минулого року, коли навчалася в De Haagse Hogeschool. Це університет у місті Гаага, де я пройшла курс для українських вчителів, але після його закінчення могла працювати як вихователька. Зараз я навчаюся в іншому університеті – De Vrije в Амстердамі на викладача нідерландської мови і витрачаю вже другу частину грошей з цього гранту. Кошти залишаються в мене на рахунку, бо я планую і далі навчатися.
– Як проходять ваші студентські будні?
– Я навчаюся частково, тому скоротила робочий графік: замість чотирьох днів тепер працюю три. Лекції відбуваються раз на тиждень і тривають чотири години. Обов’язковою частиною навчання є практика, яку потрібно знайти самостійно. Тож один день на тиждень я відвідую лекції, а ще один день проходжу стажування, де безпосередньо викладаю нідерландську мову для іноземців.
– А чому минулого року закрилися українські школи в Нідерландах?
– Коли Росія вторглася в Україну, сюди приїхало багато біженців. Майже в кожному місті відкрили українські школи, набрали великий штат наших викладачів. Але це була тимчасова ініціатива, яка тривала два роки. До кінця 2024-го уряд зрозумів, що діти повинні інтегруватися в нідерландські школи, і перевели їх у групи новоприбулих, де вони цілий рік вивчали мову. Зараз такі дітки навчаються вже у звичайних нідерландських класах. Влада збагнула, що війна в Україні триватиме невідомо скільки часу, тому змінила фокус – багатьох викладачів звільнили через "недостатній рівень знання нідерландської мови".
При цьому в нас є суботні і недільні школи, де діти за додаткову оплату можуть займатися з українськими вчителями, але це вже позашкільна програма.
– З якими проблемами вам довелося зіткнутися в іншій країні? Наприклад, у Німеччині багато зайвої бюрократії.
– З бюрократією я не стикалася – всі документи приходили досить швидко. Але думаю, що моєю перевагою було те, що я говорю англійською мовою і з легкістю можу вирішити всі питання як онлайн, так і телефоном. Якщо це податкова служба, то будь-які документи я можу оформити самостійно. Якщо це похід у банк або коли я оформлювала кредит на машину, все також було легко і просто.
Для українців, які не знають нідерландської мови, це вже складніше, тому вони скаржитимуться. Хоча зараз є багато перекладачів, які за гроші допомагають, наприклад, відкрити батьківський рахунок чи сходити до муніципалітету по якусь довідку. Навіть є люди, які ходять з тобою на пологи в нідерландську клініку. Ця послуга коштує приблизно 500 євро (близько 24 500 грн).
Одна з найбільших проблем у Нідерландах – це нестача житла. Важко як купити житло, так і його винайняти. Мені пощастило, що я орендувала будинок у нідерландця, і ми прожили в ньому три роки, доки він його не продав, і потім винайняли інший – також у власника. Але мої знайомі стикаються з тим, що коли потенційні орендодавці бачать не європейський паспорт, навіть якщо є дохід, просто відмовляють без причини. Дохід повинен перевищувати вартість оренди щонайменше у 2,5-3,5 рази. Також треба підготувати резюме та мотиваційний лист, чому мають обрати саме вас. Мій контракт до червня, і наступного року я буду змушена шукати нове житло.
– Це згідно з контрактом ви маєте з'їхати?
– Якщо отримати другий контракт на оренду, то власники житла більше не матимуть права тебе виселити, бо стаєш так званим постійним орендатором. І з'їжджаєш тоді, коли хочеш сам. Орендодавці завжди хочуть підвищувати ціну, а за законом вони можуть це робити максимум раз на рік на 5%. Якщо ж здають комусь іншому, тоді можуть підвищувати оренду на 10% і більше. Тобто закон є, наче хоче допомагати людям, які винаймають житло, а, насправді заважає.
Минулого року нідерландці почали масово продавати квартири через те, що підняли податок на розкіш. Тим, у кого одна чи більше квартир, стало невигідно здавати житло в оренду.
Але я хочу сказати, що мені немає на що скаржитися в Нідерландах. Я багато працювала, щоб побудувати для нас із сином гідне життя абсолютно з нуля. Я корисна цій державі, вона бачить у мені потенціал, тому вкладає кошти, щоб я стала в майбутньому ще кращою спеціалісткою.
– Що кажуть про війну нідерландці?
– Нідерландці підтримують Україну. Наш президент Володимир Зеленський приїжджав до Нідерландів дуже багато разів та зустрічався з прем'єр-міністром. Держава надає великі суми та техніку для України. Але через нестачу житла часто чути, що, мовляв, українці займають багато їхніх місць, орендуючи нідерландські квартири.
– Місцеві хоча б не звинувачують у завищенні цін через війну в Україні? Наприклад, мені доводилося чути від португальців, що до повномасштабного вторгнення продукти були набагато дешевші.
– Кожного року ціни ростуть на все: бензин, продукти і так далі, але це звичайна інфляція. Прожиткові мінімуми тут збільшуються, тому скарг я взагалі не чула. Нідерландці, з якими я спілкуюся, тільки по-доброму відгукуються про українців. Кажуть, які ми розумні та цілеспрямовані, що вони не змогли б вивчити нову мову, влаштуватися на роботу, інтегруватися, почати життя з нуля в іншій країні.
Водночас є й ті, хто вважає, що Україні варто здатися і об'єднатись із сусідом, "щоб усе це зупинилося і не страждали люди". Вони відкрито не підтримують Росію, але закликають "гуманно завершити війну". Переважно це пенсіонери віком 60+. Також частина нідерландців дорікає Україні через високий рівень корупції. Я цей факт не спростовую, бо так, на жаль, і є.
Але мушу визнати: порівняно з біженцями з інших країн українці показали себе в Нідерландах з гарного боку. Понад 80% працездатних мають роботу. Порівняно з біженцями з інших країн ми себе добре зарекомендували, тому тут негатив дуже рідко можна почути.
– Ви легко змогли адаптуватись до місцевих звичаїв та законів? Пригадую ситуацію, коли о восьмій вечора сусіди викликали поліцію через те, що ви з друзями просто слухали музику в себе на подвір'ї.
– Я ідентифікую себе як українка, тому нідерландські звичаї та традиції, як і культура, для мене чужі. Звичайно, в школі можу відзначати їхні свята, проте є прихильницею винятково всього українського. При цьому я поважаю місцеві закони, бо, на жаль чи на щастя, тут дуже великі штрафи. Як ви вже згадували, сусідка викликала поліцію о 20:20 (!). І якщо б поліція повернулася тоді до мене ще раз, довелось би заплатити 150 євро штрафу (майже 7400 грн), а я просто слухала музику в своєму саду! Зараз мене вже навчили, що потрібно писати записки і попереджати, що я слухатиму музику, наприклад, з 20:00 до 21:00.
Також чула, що тут часто скаржаться на дітей, які... гучно ходять. Водночас є люди, які, наприклад, слухають музику цілий день – і на них немає ніякої управи. Тобто поліція нічого не робить! Мене взагалі здивувало, що поліція приїхала на такий виклик, наче їм більше немає чим зайнятися.
У Нідерландах цьогоріч з'явилися нові камери, які відстежують, чи тримаєте ви в руках телефон за кермом, тому тепер за це можна отримати штраф 430 євро (21 000 грн). Якщо за кермом мопеда, то це 300 євро (майже 14 700 грн), а на велосипеді – 170 євро (8 300 грн).
Та попри всі труднощі в новій країні, іншу мову та культурні відмінності, хочу, щоб моя історія стала прикладом сили, віри у себе й любові до своєї професії. Бо я не лише змогла почати життя з нуля, а й довести, що українські вчителі – це фахівці з великим серцем і відданістю справі.
Читайте також на OBOZ.UA інтерв'ю з біженкою Поліною Новіковою, яка в Україні працювала журналісткою, а в Німеччині стала вчителькою: "Батьків садять до в'язниці за прогули дітей". Українка – про бюрократію в Німеччині, проблеми з гуртками і те, на що вистачає зарплати вчителя.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!