Коли в школі на уроках історії учні проходять ті самі події та постаті кілька разів у різних класах, це викликає в них внутрішній супротив і небажання вчити ще раз. Дітям здається, що вони цей матеріал уже пройшли і повертатись до нього не потрібно. Відповідно вчитель має знайти способи, щоб зацікавити старшокласників.

Відео дня

Своїми роздумами про проблеми викладання історії в старших класах, а також про недоліки сучасних освітніх програм поділилася в дописі на Facebook учителька з Черкас, співавторка програм із історії Леся Хлипавка. Педагогиня пояснила, чому в учнів виникає психологічний бар'єр перед темою, яку вони вже вчили, а також дала поради, як вчителю історії покращити свою методику викладання в 10-12 класах.

Освітянка зауважила, що якщо знати ці особливості сприймання учнями інформації, можна знайти способи, щоб зацікавити дітей, і підходити до вивчення тих самих тем з різних аспектів. Проте освітні програми з історії цього не враховують, адже в них вивчення матеріалу розтягнуто на три роки.

У своєму дописі педагогиня пояснила, чому учні не сприймають повторне проходження матеріалу. Так, коли певну тему спочатку вивчають на базовому рівні, а потім у старших класах поглиблено, у школярів виникає ефект дежавю і вони втрачають інтерес, адже мозок маркує інформацію як "стару": "Коли учень бачить у підручнику ту саму тему, яку він проходив два-три роки тому (наприклад, Київську Русь чи Першу світову), у нього вмикається захисна реакція: "Я це вже знаю".

Також Леся Хлипавка зауважила, що для того щоб певні події вивчати поглиблено, потрібно пам'ятати про них базові факти, тому вчитель часто витрачає час на повторне пояснення цих подій.

Ще однією особливістю сприймання сучасними учнями матеріалу є швидка зміна контенту, через що повтор вивчених тем дітям видається нецікавим і нелогічним: "Повернення до старих тем сприймається як "репост", що в епоху TikTok та миттєвого доступу до інформації видається нудним і нераціональним витрачанням часу".

Те саме стосується і сприймання учнями історичних постатей: якщо певну постать вивчати з року в рік, вона перестає бути в уявленні учнів реальною. "Коли постать Богдана Хмельницького або Михайла Грушевського кочує з класу в клас у подібному форматі, вони перестають сприйматися як живі люди й стають "картонними" символами з підручника", – зауважила педагогиня.

Раніше OBOZ.UA писав про те, чим відрізняються уроки історії в школах Британії та України і навіщо на НМТ завдання з картинками. Також ми розповідали про пораду, яку вчитель історії дав батькам і яка вирішить багато проблем у школі: найважливішим є спілкування батьків з дітьми, а не оцінка.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!