Наказовий спосіб дієслів в українській мові – тема непроста навіть для досвідчених мовців. Давайте переконаємось у цьому на прикладі пари дієслів "заплющити" і "розплющити".

Відео дня

Як вказує Telegram-канал "Correctarium — Українська мова", ми у мовленні (усному і письмовому) часто у наказовому способі надаємо їм форм "заплющи", "заплющіть", "розплющи", "розплющіть". Проте, з точки зору літературної норми, це неправильно. Розбираємось, чому це так і як казати і писати потрібно, щоб не наробити помилок.

Пара дієслів "заплющити" і "розплющити" належить до групи, яка у наказовому способі першої особи однини має нульове закінчення, а у множині набуває закінчення -те. Правильно казати так:

• заплющ;
• заплющте;
• розплющ;
• розплющте.

Вся справа у тому, як формується наказовий спосіб. Відбувається це двома шляхами, що і вносить певну плутанину. Тоді як правило насправді доволі чітке.

Закінчення -и, -імо(-ім), -іть зазвичай додаються в таких випадках:

1. коли це закінчення перебуває під наголосом (бери, іди, печи, біжи);
2. у дієсловах із наголошеним префіксом ви- (вибери, вимочи, вижени);
3. у дієсловах із суфіксом -ну- в інфінітиві після приголосного (кивнути – кивни, крикнути – крикни, стукнути – стукни);
4. у дієсловах з основою на л або р після приголосного (підкресли, провітри)

В інших дієсловах ненаголошений голосний в закінченнях наказового способу відсутній у таких випадках:

1. після голосних (грай, стій, ший, купуй);
2. після приголосних б, п, в, м, ж, ч, ш, щ, р (сип, став, познайом, розплющ, наріж, повір);
3. після приголосних д, т, з, с, л, н ненаголошений голосний у закінченнях теж зникає, причому ці приголосні стають м’якими (сядь, залізь, повісь, стань).

Раніше OBOZ.UA розповідав, як правильно казати "відчислити" чи "відрахувати", коли ми кажемо про студентів, яким припиняють доступ до навчання.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.