Не лише Могилянка: "голову" Шкарлета вимагають вже студенти КНУ, КПІ та НАУ
Представники студентських органів самоврядування чотирьох університетів надіслали звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою відставки міністра освіти і науки Сергія Шкарлета. Вони також просять голову комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака оцінити роботу міністра.
До прем'єра та голови комітету звернулись студенти Києво-Могилянскьої академії, КНУ ім.Тараса Шевченка, КПІ та НАУ. Про це йдеться у повідомленні Telegram-каналу "Студентська колегія НаУКМА".
Як зазначається у повідомленні, студенти надіслали звернення до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з вимогою відставки міністра освіти і науки Сергія Шкалета. А до голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака направили звернення з проханням фахово оцінити роботу глави МОН.
Подібні звернення надіслали:
студентська рада Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського";
студентська колегія Національного університету "Києво-Могилянська академія";
студентський парламент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
студентська рада Національного авіаційного університету.
"Особистість пана Шкарлета ставить під смунів будь-яку університетську автономію. Звинувачення у плагіаті та фальсифікації вже достатньо для недовіри очільнику міністерства. "Будь-яку інституцію в Україні повинна очолювати людина із безсумнівною репутацією". Ці слова пана Шкарлета повинні діяти також проти нього", – йдеться, зокрема, у тексті звернення студентської колегії Могилянки до прем'єр-міністра.
Читайте також на OBOZREVATEL: Чому Могилянка повстала проти Шкарлета. Все про скандал у 10 запитаннях і відповідях
Студенти НАУКМА заявили також, що у вівторок, 8 лютого, у боротьбі за відставку до них приєднаються ще університети з Києва та регіонів.
"Ми чекаємо на порядок денний засідання Комітету ВР з питань освіти цієї середи та продовжуємо готувати наступні, тепер уже загальностудентські акції. Допоки вимоги не будуть виконані", – наголосили студенти.
Що сталось у Могилянці
27 січня відбулось голосування за нового президента Києво-Могилянської академії у другому турі. Перемогу здобув ексміністр освіти та науки та експрезидент НаУКМА Сергій Квіт.
Під час голосування сталася НП – до Культурно-мистецького центру НаУКМА, де розташовувалася виборча дільниця, увірвалися люди у масках. Одну скриньку облили фарбою, одну викрали. Викрадену скриньку знайшли, бюлетені з неї визнали дійсними.
Однак міністр освіти і науки вирішив, що історія з НП під час голосування (і лист опонентки Квіта у другому турі, тоді в.о. президента Олександри Гуменної) – достатня підстава для того, аби не визнати результати виборів і, як наслідок, перемоги Квіта. Такого ж висновку дійшла експертно-кадрова комісія відомства.
Це рішення спричинило великий скандал, а студенти Могилянки оголосили безстроковий страйк та анонсували акції протесту з вимогами:
відставки міністра освіти і науки Сергія Шкарлета;
підписання контракту з обраним президентом НаУКМА Сергієм Квітом;
автономію українських університетів.
Врешті 2 лютого МОН видав наказ про новий конкурс на заміщення посади президента НаУКМА, тобто – нові вибори. Це спричинило великий скандал. У нього втрутився прем'єр-міністр, і, згідно з досягунтими домовленостями, МОН скасував цей наказ. Із виборами має розібратись сама Могилянка, під керівництвом свого почесного президента В'ячеслава Брюховецького.
Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:
Студенти НаУКМА 4 лютого вийшли на протест під будівлю Кабінету Міністрів. Учасники акції скандували "Шкарлет – геть". Студенти зустрілися з прем'єр-міністром Денисом Шмигалем і зазначили, що добиватимуться відставки нинішнього голови МОН.
25 січня депутати Верховної Ради ухвалили зміни до закону "Про вищу освіту". Згідно з ними, керівники вишів будуть зобов'язані щорічно звітувати про результати своєї роботи. Ці звіти зможуть побачити всі охочі.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розширити права органів студентського самоврядування. Теоретично він може посилити роль студентів у житті їхніх університетів. Але скидається на те, що з таким варіантом законопроєкту студенти можуть розрахувати лише на "косметичний ремонт".