В Україні запустили сервіс із формування разових рад для захисту PhD: чому це важливо

Новий сервіс має хабезпечити прозорість процесу формування разових рад

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) запустило новий інформаційний ресурс svr.naqa.gov.ua для формування разових вчених рад із захисту наукового ступеня доктора філософії PhD.

Сервіс має забезпечити прозорість процесу формування рад. Про це йдеться у повідомленні на сайті НАЗЯВО.

В агентстві нагадали, що Кабмін 12 січня ухвалив постанову №12 "Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії".

Відповідно до затвердженій у документі процедури, з проханням створити разову раду для захисту здобувачі ступеня PhD мають звертатись:

  • до вченої ради закладу (установи), де вони закінчили аспірантуру,

  • після того, як отримали висновок про наукову новизну свого дисертаційного дослідження.

Так виглядає інтерфейс нового сервісу
Відео дня

Така вчена рада має складатися з п’ятьох вчених з науковими ступенями, у кожного з яких є публікації з тематики дисертанта:

  • три члени ради – науково-педагогічні працівники цього закладу вищої освіти\наукової установи

  • і два опоненти з інших закладів (установ).

За результатами захисту кожен член ради зобов'язаний ухвалити рішення про присудження ступеня відкрито і відповідально.

Інформація про склад разової вченої ради, зокрема про компетентність її членів в оцінюванні конкретної дисертації, і буде подаватись до новоствореної інформаційної системи НАЗЯВО. Документи мають бути в електронній формі – згенеровані засобами інформаційної системи, на які накладається електронний підпис уповноваженої посадової особи закладу.

Якщо впродовж 30 днів після оприлюднення інформації про конкретну разову раду на сайті агенства Міністерство освіти і науки не висуне претензій – приміром, через невідповідність публікацій її членів тематиці дисертації – рада вважається правоможною і аспірант може захищатися.

У разі успішного захисту саме заклад вищої освіти (наукова установа) присуджує здобувачеві ступінь доктора філософії, а не МОН.

  • Новий ресурс доступний на сайті НАЗЯВО за посиланням.

  • Інструкція для користувачів розміщена за цим посиланням.

  • Лист-роз’яснення щодо інформаційної системи НАЗЯВО – можна почитати тут.

Як тепер будуть присуджувати та позбавляти ступеня PhD

Новий порядок щодо присудження та позбавлення ступеня PhD передбачає розширення автономії закладів вищої освіти та наукових установ щодо атестації кадрів вищої кваліфікації. Але водночас і посилює відповідальность за ухвалені з цього питання рішення про присудження ступеня PhD.

Зокрема, у документі уряд встановив вимоги до:

  • утворення разової спеціалізованої вченої ради закладом вищої освіти або науковою установою;

  • рівня наукової кваліфікації здобувача ступеня доктора філософії;

  • процедури подання здобувачем дисертації до захисту;

  • проведення захисту дисертації та присудження наукового ступеня;

  • визначення підстави для скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради про присудження ступеня PhD у разі порушення академічної доброчесності або встановленої законодавством процедури захисту дисертації.

Порядок містить детальні вказівки щодо кожного пункту – хто може входити до складу комісії, які знання, навички, уміння та компетентності мають бути у кандидата на отримання ступеню, як має відбуватись запис захисту тощо.

Новий сервіс має сприяти прозорості у справі формування разових рад

Доктори філософії – "нові" кандидати наук

Кандидат наук – науковий ступінь в СРСР та деяких пострадянських країнах. В Україні цей ступінь після розпаду Радянського Союзу теж був. Підготовка кандидата наук тривала три роки і завершувалася написанням та захистом дисертаційної роботи.

Захист дисертації міг відбуватися виключно у спеціалізованих вчених радах, що діяли постійно. Через це значна частина членів вченої ради погано розбиралася у темах наукових досліджень, які мали оцінювати. Крім цього, не всі університети мали власні вчені ради, що змушувало їхніх аспірантів проходити захист там, де такі ради були.

Науковий ступінь кандидата наук присуджувала держава. Після затвердження рішення вченої ради – Міністерством освіти і науки, яке і видавало потім відповідний диплом.

Програма підготовки докторів філософії триває чотири роки. У 2019 році в якості експерименту вперше запровадили процедуру захисту дисертацій у разових спеціалізованих вчених радах. Проте, паралельно працювали і постійні спеціалізовані вчені ради. Тепер приймати захист будуть лише разові ради. А замість держави науковий ступінь присуджуватиме заклад, де і відбувався захист.

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:

  • 25 січня депутати Верховної Ради ухвалили зміни до закону "Про вищу освіту". Згідно з ними, керівники вишів будуть зобов'язані щорічно звітувати про результати своєї роботи. Звіт зможуть прочитати всі охочі. Зміни набудуть чинності за три місяці з дня оприлюднення закону.

  • У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який має розширити права органів студентського самоврядування. Теоретично він може посилити роль студентів у житті їхніх університетів. Але скидається на те, що з таким варіантом законопроєкту студенти можуть розрахувати лише на "косметичний ремонт".

  • До рейтингу QS Quacquarelli Symonds-2022 внесли 41 український виш. Найвищі позиції посіли Київський університет ім. Т. Шевченка, КПІ та Харківський університет ім. В. Каразіна. Таке велике представництво України у цьому рейтингу є рекордним.

Звернення колективу OBOZREVATEL.